RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

Право на свободу від катувань і жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження


ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Побоюючись переслідування з боку держави, лікар відмовляється виписувати пацієнту морфін для полегшення болю.

Ув’язненому, який страждає на онкологічне захворювання, відмовляють у лікуванні.

Споживачеві наркотиків, якого утримують під вартою, відмовляють у психіатричному лікуванні.

Пацієнтам стаціонару забороняють мати власний одяг, оскільки весь одяг видає заклад.

Пацієнткам закритого стаціонару призначають приймати душ у загальній душовій під наглядом персоналу чоловічої статі.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 3 ЄКЗПЛОС:

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

  • Європейська комісія з прав людини, що існувала раніше, за- явила, що «не виключає, що відсутність медичної допомоги в разі, коли людина страждає важкою недугою, може за певних обставин прирівнюватися до нелюдського поводження, що суперечить ст. 3»54.

  • Однак медичні випадки, розглянуті ЄСПЛ на предмет порушення ст. 3, як правило, стосуються осіб, позбавлених свободи або  (а) у межах кримінального права, чи (б) з підстав, пов’язаних з психічним здоров’ям. Під час обидвох форм позбавлення свободи відмова в наданні адекватної медичної допомоги особам, позбавленим свободи, може за певних обставин, розцінюватися як порушення ст. 355. Таке порушення буде кваліфіковане як нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження, а не як катування.

  • Водночас ст. 3 не може тлумачитися як така, що покладає на державу обов’язок звільняти ув’язнених з-під варти за станом здоров’я. Замість цього ЄСПЛ знову зазначає про «право всіх ув’язнених на умови утримання, які сумісні з людською гідністю, щоб характер і спосіб виконання призначеного виду покарання не піддавали ув’язнених таким стражданням і злидням, які перевищують ступінь страждань, неминучих під час позбавлення волі»56.

  • Стосовно здоров’я та благополуччя ув’язнених такі умови передбачають надання їм необхідної медичної допомоги57. Якщо ненадання допомоги призвело до небезпечного для життя стану чи іншим чином викликало в жертви «тяжкі й тривалі страждання», воно може прирівнюватися до нелюдського поводження і  таким чином порушувати ст. 358 . Однак, навіть якщо такі наслідки не настали, Суд може визнати факт поводження, принижуючим гідність, якщо приниження жертви, викликане стресом і тривогою через ненадання допомоги, досягає достатнього ступеня важкості59 . Наприклад, таке рішення було ухвалене у випадку, коли відсутність лікування з приводу різноманітних захворю вань заявника, в тому числі туберкульозу, яким він заразився у в’язниці, викликало в нього тяжкі душевні страждання, завдаючи тим самим шкоди його людській гідності60.

  • Якщо стан здоров’я ув’язненого потребує адекватної медичної допомоги й лікування, які він не може отримати у в’язниці, ув’язненого необхідно звільнити із встановленням для нього необхідних обмежень, як цього потребують інтереси суспільства61

  • Якщо в ув’язненого було якесь захворювання ще до взяття його під варту, не завжди можливо встановити, чи є симптоми, що виникли в цей момент, результатом умов утримання. Однак така невизначеність не відіграє вирішальної ролі у встановленні порушення державою її зобов’язань, передбачених ст. 3. Отже, доказ фактичного впливу умов утримання на стан здоров’я ув’язненого може не бути вирішальним фактором62.

  • До прикладів порушення ст. 3 належать такі випадки, як відмова звільнити онкологічного хворого, хоча утримання під вартою викликало в нього «особливо сильні страждання»63 , істотні недоліки в наданні медичної допомоги психічно хворому ув’язненому, про якого було відомо, що він схильний до суїциду64 , й системні помилки у випадку, коли у в’язниці помер героїнозалежний ув’язнений65.

  • Розглянувши нещодавно скаргу проти України, ЄСПЛ визнав, що існує порушення ст. 3 як в аспекті умов утримання у СІЗО (переповнення камери, позбавлення сну, нестача природного освітлення й повітря), так і в частині ненадання заявникові своєчасної та адекватної медичної допомоги з приводу наявних у нього ВІЛ-інфекції та туберкульозу66.

  • Якщо людина страждає декількома захворюваннями, під час утримання під вартою ймовірність погіршення стану, пов’язана з кожним із цих захворювань, може зрости, й страх, який відчуває хворий перед таким погіршенням, може посилитися. За таких обставин відсутність кваліфікованої та своєчасної медичної допомоги разом із відмовою влади дозволити проведення незалежного медичного огляду стану здоров’я заявника створюють у жертви гостре відчуття незахищеності, яке в сукупності з фізичними стражданнями може прирівнюватися до поводження, яке принижує гідність67.

  • Як правило, примусове медичне втручання в інтересах охорони здоров’я, коли воно є «терапевтично необхідним з точки зору загальновизнаних принципів медицини», не буде порушенням ст. 368 . Однак у таких випадках необхідність втручання повинна бути «переконливо продемонстрована» й базуватися на відповідних процедурних гарантіях. Окрім того, застосування примусу повинно залишатися у межах мінімального спричинення страждань/приниження, понад яке воно може прирівнюватися до порушення ст. 3, в тому числі до катування69.

  • Спільний і кумулятивний вплив на ув’язненого як умов його утримання під вартою, так і відсутність належної медичної допомоги може потягнути за собою порушення ст. 370.

  • Сам по собі факт огляду ув’язненого лікарем і призначення того чи іншого лікування не може автоматично бути підставою для висновку про те, що медична допомога була адекватною71.

  • Влада також повинна забезпечити ведення детального обліку стану здоров’я ув’язненого й лікування, яке він отримав, перебуваючи під вартою72 , а також своєчасність і правильність діагностики і лікування73 . Такі медичні записи повинні містити достатньо повну інформацію із зазначенням того, які види лікування було призначено пацієнту, яке лікування він фактично отримав, хто й коли проводив лікування, як контролювався стан здоров’я заявника тощо. За відсутності такої інформації Суд може зробити відповідні висновки74 . Суперечності в медичній документації можуть бути визнані порушенням ст. 375.

  • Експериментальне лікування може прирівнюватися до нелюдського поводження, якщо воно проводиться без згоди пацієнта76.  На етапі розробки проекту Конвенції примусова стерилізація вважалася прирівняною до порушення77.

  • Медична недбалість, якщо вона не викликає такий рівень страждань/стресу/тривоги, який переходить у приниження людини, як це визначив ЄСПЛ, не вважається порушенням ст. 3.

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню

Запроваджений Конвенцією механізм моніторингу – Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКПК) – контролює дотримання ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод завдяки регулярним відвідуванням місць позбавлення волі й стаціонарів закритого типу. Повноваження ЄКПК включає відвідування в’язниць, центрів утримання неповнолітніх правопорушників, психіатричних стаціонарів, місць попереднього ув’язнення та поліцейських дільниць, а також центрів тимчасового
утримання мігрантів. ЄКПК розробив детальні стандарти щодо поводження з особами, позбавленими волі, на праволюдинних засадах, а також встановив цільові критерії для моніторингу78.  ЄКПК особливо наголошував на проблемі впливу переповнених установ виконання покарань на стан здоров’я ув’язнених79 . Комітет також звертав увагу на доволі поширену проблему нестачі природного освітлення та свіжого повітря в ізоляторах тимчасового утримання й впливу таких умов утримання на здоров’я ув’язнених80.

Стаття 11 Європейської хартії прав пацієнтів:

Кожен має право, в міру можливості, уникати страждань та болю на кожному етапі свого захворювання. Медичні служби повинні взяти на себе зобов’язання вживати всіх розумних заходів у цьому напрямі, таких як паліативне лікування й полегшення доступу пацієнтів до такого лікування.

Стаття 5 (ч. 10, 11) Декларації про політику в галузі дотримання прав пацієнта в Європі:

Пацієнти мають право на полегшення страждань тією мірою, наскільки це дозволяє наявний рівень медичних знань. Той, хто вмирає, має право на гуманне поводження й на гідну смерть.

  • ЄКСП постановив, згідно з ст. 11 ЄСХ, що умови перебування у медичному стаціонарі, в тому числі в психіатричній лікарні, повинні бути задовільними й сумісними з людською гідністю81.

54 ЄСПЛ. Рішення у справі «Танко проти Фінляндії» (23634/94).

55 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуртадо проти Швейцарії» (280-A); ЄСПЛ. Рішення у справі «Ільхан проти Туреччини» (34 EHRR 36)

56 ЄСПЛ. Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34).

57 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кудла проти Польщі» (30210/96).

58 ЄСПЛ. Рішення у справі «МакГлінчі та інші проти Сполученого Королівства» (37 EHRR 821).

59 ЄСПЛ. Рішення у справі «Сарбан проти Молдови» (3456/05).

60 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04).

61 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ведлер проти Польщі» (44115/98). Див. також: ЄСПЛ.
Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34).

62 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кінан проти Сполученого Королівства» (33 EHRR 48). Лікування психічно хворого пацієнта може бути несумісним із нормами ст. 3 в аспекті захисту людської гідності, навіть якщо пацієнт не може вказати на конкретні негативні наслідки.

63 ЄСПЛ. Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34). Встановлено, що позбавлення свободи було рівнозначне нелюдському поводженню.

64 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кінан проти Сполученого Королівства» (33 EHRR 48). Встановлено факти незабезпечення послуг психіатра та відсутності медичних записів.

65 ЄСПЛ. Рішення у справі «МакГлінчі та інші проти Сполученого Королівства» (37 EHRR 821). Встановлено відсутність необхідних умов для фіксування втрати ваги, перерви в моніторингу, невжиття необхідних заходів, включаючи госпіталізацію.

66 ЄСПЛ. Рішення у справі «Яковенко проти України» (15825/06). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуртадо проти Швейцарії» (280-A). Рентгенівський знімок, який показав перелом ребра, було зроблено з запізненням на шість днів.

67 ЄСПЛ. Рішення у справі «Худобін проти Російської Федерації» (59696/00).

68 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ялло проти Німеччини» (44 EHRR 667).

69 ЄСПЛ. Рішення у справі «Невмержицький проти України» (43 EHRR 32). Встановлено, що примусове годування ув’язнених, які оголосили голодування, неприйнятне й рівнозначне катуванню. Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Херцегфалві проти Австрії» (15 EHRR 437). Встановлено, що примусове введення ліків та їжі «буйному» ув’язненому, який оголосив голодування, відповідають прийнятій медичній практиці.

70 ЄСПЛ. Рішення у справі «Попов проти Російської Федерації» (26853/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Лінд проти Російської Федерації» (25664/05); ЄСПЛ. Рішення у справі «Калашников проти Російської Федерації» (47095/99) і (ECHR 2002-VI).

71 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хумматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Маленко проти України» (18660/03).

72 ЄСПЛ. Рішення у справі «Худобін проти Російської Федерації» (59696/00).

73 ЄСПЛ. Рішення у справі «Алексанян проти Російської Федерації» (46468/06).

74 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хумматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Мельник проти України» (72286/01). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Холомьов проти Молдови» (30649/05).

75 ЄСПЛ. Рішення у справі «Раду проти Румунії» (34022/05).

76 ЄСПЛ. Рішення у справі «Х. проти Данії» (32 DR 282).

77 РЄ. Підготовчі матеріали Європейської конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод. Т. 1.

78 РЄ. Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському
або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Стандарти ЄКПК.
(CPT/Inf/E [2002, переглянуто в 2006]).

79 Там само.

80 Там само.

81 РЄ. Висновки Європейського комітету з соціальних прав. (XVII-2); Висновки
2005. Заява про тлумачення ст. 11; Висновки 2005: Румунія.

18.07.2019.

Опубліковано проекти вимог до надання гарантованих послуг за програмою медичних гарантій

У 2020 р. на виконання Закону України «Про державні...
18.07.2019.

Справи медиків: небезпечні тенденції та належна законодавча регуляція

Основними проблемами, які на сьогодні привертають...
17.07.2019.

Уряд врегулював питання відшкодування вартості препаратів, відпущених до 31 березня

На урядовому порталі оприлюднено постанову...
05.06.2019.

Міжнародний день захисту дітей

Представники ГО "Фундація медичного права та...