Право на свободу від катувань і жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження - Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України»

Головна

Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

Право на свободу від катувань і жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження

ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Побоюючись переслідування з боку держави, лікар відмовляється виписувати пацієнту морфін для полегшення болю.

Ув’язненому, який страждає на онкологічне захворювання, відмовляють у лікуванні.

Споживачеві наркотиків, якого утримують під вартою, відмовляють у психіатричному лікуванні.

Пацієнтам стаціонару забороняють мати власний одяг, оскільки весь одяг видає заклад.

Пацієнткам закритого стаціонару призначають приймати душ у загальній душовій під наглядом персоналу чоловічої статі.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 3 ЄКЗПЛОС:

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Європейська комісія з прав людини, що існувала раніше, за- явила, що «не виключає, що відсутність медичної допомоги в разі, коли людина страждає важкою недугою, може за певних обставин прирівнюватися до нелюдського поводження, що суперечить ст. 3»⁵⁴.
Однак медичні випадки, розглянуті ЄСПЛ на предмет порушення ст. 3, як правило, стосуються осіб, позбавлених свободи або (а) у межах кримінального права, чи (б) з підстав, пов’язаних з психічним здоров’ям. Під час обидвох форм позбавлення свободи відмова в наданні адекватної медичної допомоги особам, позбавленим свободи, може за певних обставин, розцінюватися як порушення ст. 3⁵⁵. Таке порушення буде кваліфіковане як нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження, а не як катування.
Водночас ст. 3 не може тлумачитися як така, що покладає на державу обов’язок звільняти ув’язнених з-під варти за станом здоров’я. Замість цього ЄСПЛ знову зазначає про «право всіх ув’язнених на умови утримання, які сумісні з людською гідністю, щоб характер і спосіб виконання призначеного виду покарання не піддавали ув’язнених таким стражданням і злидням, які перевищують ступінь страждань, неминучих під час позбавлення волі»⁵⁶.
Стосовно здоров’я та благополуччя ув’язнених такі умови передбачають надання їм необхідної медичної допомоги⁵⁷. Якщо ненадання допомоги призвело до небезпечного для життя стану чи іншим чином викликало в жертви «тяжкі й тривалі страждання», воно може прирівнюватися до нелюдського поводження і таким чином порушувати ст. 3⁵⁸ . Однак, навіть якщо такі наслідки не настали, Суд може визнати факт поводження, принижуючим гідність, якщо приниження жертви, викликане стресом і тривогою через ненадання допомоги, досягає достатнього ступеня важкості⁵⁹ . Наприклад, таке рішення було ухвалене у випадку, коли відсутність лікування з приводу різноманітних захворю вань заявника, в тому числі туберкульозу, яким він заразився у в’язниці, викликало в нього тяжкі душевні страждання, завдаючи тим самим шкоди його людській гідності⁶⁰.
Якщо стан здоров’я ув’язненого потребує адекватної медичної допомоги й лікування, які він не може отримати у в’язниці, ув’язненого необхідно звільнити із встановленням для нього необхідних обмежень, як цього потребують інтереси суспільства⁶¹
Якщо в ув’язненого було якесь захворювання ще до взяття його під варту, не завжди можливо встановити, чи є симптоми, що виникли в цей момент, результатом умов утримання. Однак така невизначеність не відіграє вирішальної ролі у встановленні порушення державою її зобов’язань, передбачених ст. 3. Отже, доказ фактичного впливу умов утримання на стан здоров’я ув’язненого може не бути вирішальним фактором⁶².
До прикладів порушення ст. 3 належать такі випадки, як відмова звільнити онкологічного хворого, хоча утримання під вартою викликало в нього «особливо сильні страждання»⁶³ , істотні недоліки в наданні медичної допомоги психічно хворому ув’язненому, про якого було відомо, що він схильний до суїциду⁶⁴ , й системні помилки у випадку, коли у в’язниці помер героїнозалежний ув’язнений⁶⁵.
Розглянувши нещодавно скаргу проти України, ЄСПЛ визнав, що існує порушення ст. 3 як в аспекті умов утримання у СІЗО (переповнення камери, позбавлення сну, нестача природного освітлення й повітря), так і в частині ненадання заявникові своєчасної та адекватної медичної допомоги з приводу наявних у нього ВІЛ-інфекції та туберкульозу⁶⁶.
Якщо людина страждає декількома захворюваннями, під час утримання під вартою ймовірність погіршення стану, пов’язана з кожним із цих захворювань, може зрости, й страх, який відчуває хворий перед таким погіршенням, може посилитися. За таких обставин відсутність кваліфікованої та своєчасної медичної допомоги разом із відмовою влади дозволити проведення незалежного медичного огляду стану здоров’я заявника створюють у жертви гостре відчуття незахищеності, яке в сукупності з фізичними стражданнями може прирівнюватися до поводження, яке принижує гідність⁶⁷.
Як правило, примусове медичне втручання в інтересах охорони здоров’я, коли воно є «терапевтично необхідним з точки зору загальновизнаних принципів медицини», не буде порушенням ст. 3⁶⁸ . Однак у таких випадках необхідність втручання повинна бути «переконливо продемонстрована» й базуватися на відповідних процедурних гарантіях. Окрім того, застосування примусу повинно залишатися у межах мінімального спричинення страждань/приниження, понад яке воно може прирівнюватися до порушення ст. 3, в тому числі до катування⁶⁹.
Спільний і кумулятивний вплив на ув’язненого як умов його утримання під вартою, так і відсутність належної медичної допомоги може потягнути за собою порушення ст. 3⁷⁰.
Сам по собі факт огляду ув’язненого лікарем і призначення того чи іншого лікування не може автоматично бути підставою для висновку про те, що медична допомога була адекватною⁷¹.
Влада також повинна забезпечити ведення детального обліку стану здоров’я ув’язненого й лікування, яке він отримав, перебуваючи під вартою⁷² , а також своєчасність і правильність діагностики і лікування⁷³ . Такі медичні записи повинні містити достатньо повну інформацію із зазначенням того, які види лікування було призначено пацієнту, яке лікування він фактично отримав, хто й коли проводив лікування, як контролювався стан здоров’я заявника тощо. За відсутності такої інформації Суд може зробити відповідні висновки⁷⁴ . Суперечності в медичній документації можуть бути визнані порушенням ст. 3⁷⁵.
Експериментальне лікування може прирівнюватися до нелюдського поводження, якщо воно проводиться без згоди пацієнта⁷⁶. На етапі розробки проекту Конвенції примусова стерилізація вважалася прирівняною до порушення⁷⁷.
Медична недбалість, якщо вона не викликає такий рівень страждань/стресу/тривоги, який переходить у приниження людини, як це визначив ЄСПЛ, не вважається порушенням ст. 3.

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню

Запроваджений Конвенцією механізм моніторингу – Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКПК) – контролює дотримання ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод завдяки регулярним відвідуванням місць позбавлення волі й стаціонарів закритого типу. Повноваження ЄКПК включає відвідування в’язниць, центрів утримання неповнолітніх правопорушників, психіатричних стаціонарів, місць попереднього ув’язнення та поліцейських дільниць, а також центрів тимчасового
утримання мігрантів. ЄКПК розробив детальні стандарти щодо поводження з особами, позбавленими волі, на праволюдинних засадах, а також встановив цільові критерії для моніторингу⁷⁸. ЄКПК особливо наголошував на проблемі впливу переповнених установ виконання покарань на стан здоров’я ув’язнених⁷⁹ . Комітет також звертав увагу на доволі поширену проблему нестачі природного освітлення та свіжого повітря в ізоляторах тимчасового утримання й впливу таких умов утримання на здоров’я ув’язнених⁸⁰.

Стаття 11 Європейської хартії прав пацієнтів:

Кожен має право, в міру можливості, уникати страждань та болю на кожному етапі свого захворювання. Медичні служби повинні взяти на себе зобов’язання вживати всіх розумних заходів у цьому напрямі, таких як паліативне лікування й полегшення доступу пацієнтів до такого лікування.

Стаття 5 (ч. 10, 11) Декларації про політику в галузі дотримання прав пацієнта в Європі:

Пацієнти мають право на полегшення страждань тією мірою, наскільки це дозволяє наявний рівень медичних знань. Той, хто вмирає, має право на гуманне поводження й на гідну смерть.

ЄКСП постановив, згідно з ст. 11 ЄСХ, що умови перебування у медичному стаціонарі, в тому числі в психіатричній лікарні, повинні бути задовільними й сумісними з людською гідністю⁸¹.

_{54 ЄСПЛ. Рішення у справі «Танко проти Фінляндії» (23634/94).}

_{55 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуртадо проти Швейцарії» (280-A); ЄСПЛ. Рішення у справі «Ільхан проти Туреччини» (34 EHRR 36)}

_{56 ЄСПЛ. Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34).}

_{57 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кудла проти Польщі» (30210/96).}

_{58 ЄСПЛ. Рішення у справі «МакГлінчі та інші проти Сполученого Королівства» (37 EHRR 821).}

_{59 ЄСПЛ. Рішення у справі «Сарбан проти Молдови» (3456/05).}

_{60 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04).}

_{61 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ведлер проти Польщі» (44115/98). Див. також: ЄСПЛ.
Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34).}

_{62 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кінан проти Сполученого Королівства» (33 EHRR 48). Лікування психічно хворого пацієнта може бути несумісним із нормами ст. 3 в аспекті захисту людської гідності, навіть якщо пацієнт не може вказати на конкретні негативні наслідки.}

_{63 ЄСПЛ. Рішення у справі «Муасель проти Франції» (38 EHRR 34). Встановлено, що позбавлення свободи було рівнозначне нелюдському поводженню.}

_{64 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кінан проти Сполученого Королівства» (33 EHRR 48). Встановлено факти незабезпечення послуг психіатра та відсутності медичних записів.}

_{65 ЄСПЛ. Рішення у справі «МакГлінчі та інші проти Сполученого Королівства» (37 EHRR 821). Встановлено відсутність необхідних умов для фіксування втрати ваги, перерви в моніторингу, невжиття необхідних заходів, включаючи госпіталізацію.}

_{66 ЄСПЛ. Рішення у справі «Яковенко проти України» (15825/06). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Хуртадо проти Швейцарії» (280-A). Рентгенівський знімок, який показав перелом ребра, було зроблено з запізненням на шість днів.}

_{67 ЄСПЛ. Рішення у справі «Худобін проти Російської Федерації» (59696/00).}

_{68 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ялло проти Німеччини» (44 EHRR 667).}

_{69 ЄСПЛ. Рішення у справі «Невмержицький проти України» (43 EHRR 32). Встановлено, що примусове годування ув’язнених, які оголосили голодування, неприйнятне й рівнозначне катуванню. Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Херцегфалві проти Австрії» (15 EHRR 437). Встановлено, що примусове введення ліків та їжі «буйному» ув’язненому, який оголосив голодування, відповідають прийнятій медичній практиці.}

_{70 ЄСПЛ. Рішення у справі «Попов проти Російської Федерації» (26853/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Лінд проти Російської Федерації» (25664/05); ЄСПЛ. Рішення у справі «Калашников проти Російської Федерації» (47095/99) і (ECHR 2002-VI).}

_{71 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хумматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Маленко проти України» (18660/03).}

_{72 ЄСПЛ. Рішення у справі «Худобін проти Російської Федерації» (59696/00).}

_{73 ЄСПЛ. Рішення у справі «Алексанян проти Російської Федерації» (46468/06).}

_{74 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хумматов проти Азербайджану» (9852/03) і (13413/04); ЄСПЛ. Рішення у справі «Мельник проти України» (72286/01). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Холомьов проти Молдови» (30649/05).}

_{75 ЄСПЛ. Рішення у справі «Раду проти Румунії» (34022/05).}

_{76 ЄСПЛ. Рішення у справі «Х. проти Данії» (32 DR 282).}

_{77 РЄ. Підготовчі матеріали Європейської конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод. Т. 1.}

_{78 РЄ. Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському
або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Стандарти ЄКПК.
(CPT/Inf/E [2002, переглянуто в 2006]).}

_{79 Там само.}

_{80 Там само.}

81 РЄ. Висновки Європейського комітету з соціальних прав. (XVII-2); Висновки
2005. Заява про тлумачення ст. 11; Висновки 2005: Румунія.