Тарас Марія Вікторівна
DOI: https://doi.org/10.25040/medicallaw2016.01.072
Med. pravo., 2016; 1(17): 50-62
УДК 613:342.7 (477)
ТАРАС МАРІЯ ВІКТОРІВНА
асистент кафедри медичного права факультету післядипломної освіти, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Право на необмежений доступ до добровільного і конфіденційного або анонімного тестування на ВІЛ: міжнародно-правові аспекти
Проаналізовано міжнародно-правові аспекти реалізації права на необмежений доступ до добровільного і конфіденційного або анонімного тестування на ВІЛ, що є елементом права кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.
Висвітлено формальні вимоги до захисту права на необмежений доступ до добровільного, конфіденційного або анонімного тестування на ВІЛ. Тестування на ВІЛ повинно супроводжуватися якісними консультуванням і супутніми послугами. Кожна людина повинна мати можливість прийняти добровільне й усвідомлене рішення, пройти чи ні тестування на ВІЛ. Медичні працівники повинні забезпечити пацієнтів мінімальною інформацією з тим, щоб отримати їхню інформовану згоду. Довільне, обов’язкове чи примусове тестування на ВІЛ заборонене як таке, що порушує етичні принципи й основні права людини і є безрезультатним в інтересах суспільної охорони здоров’я. Право на свободу від недобровільного тестування на ВІЛ ґрунтується на таких міжнародно гарантованих правах, як право на здоров’я, право на свободу, безпеку і недоторканність особи і право на свободу від медичних і наукових експериментів без добровільної згоди, яке є похідним від заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Проте довільне, обов’язкове чи примусове тестування на ВІЛ застосовується в багатьох країнах. Саме тому існує необхідність удосконалення норм національних законодавств у цій сфері. Також наголошується на формуванні на основі чинних норм міжнародного права, практики міжнародних організацій та органів прав людини міжнародного стандарту поводження з людьми, що живуть з ВІЛ/СНІД. Згідно з цим стандартом, держави повинні забезпечити право на необмежений доступ до добровільного, конфіденційного або анонімного тестування на ВІЛ.
Ключові слова: права людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, тестування на ВІЛ, інформована згода, право на здоров’я.
Література
1. Rasshireniye testirovaniya i konsultirovaniya na VICH kak obyazatelnyy komponent meropriyatiy po obespecheniyu vseobshchego dostupa k profilaktike, lecheniyu, ukhodu i podderzhke pri VICH-infektsii v Yevropeyskom regione VOZ Osnovy politiki. Retrieved from http://www.who.int/hiv/pub/vct/hiv_testing_counseling/ru/index.html
2. Mizhnarodnyy pakt pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava vid 16.12.1966 r. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_042
3. Konventsiya Organizatsiyi Obyednanykh Natsiy pro likvidatsiyu vsikh form dyskryminatsiyi shchodo zhinok vid 18.12.1979 r. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_207
4. Mіzhnarodna konventsіya pro lіkvіdatsіyu vsіh form rasovoyi dyskrymіnatsіyi vid 21.12.1965 r. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_105
5. Right to Health, Fact Sheet No. 31, Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights, World Health Organization. Retrieved from http://www.ohchr.org/Documents/Publications/Factsheet31.pdf
6. Zamechaniye obshchego poryadka №14. Pravo na naivysshiy dostizhimyy uroven zdorovya (statya 12). Retrieved from http://www2.ohchr.org/english/bodies/icm-mc/docs/8th/HRI.GEN.1.Rev9_ru.pdf).
7. The HIV-AIDS Legal Assessment Tool. Assessment Methodology Manual. The American Bar Association, 2012. 150 p.
8. Rajkumar R. A. (2007) Human Rights Approach to Routine Provider-Initiated HIV Testing. Rahul Rajkumar. Yale Journal of Health Policy, Law, and Ethics. Vol. 7. Iss. 2, Article 3. 319-385.
9. Rukovodstvo po voprosam VICH-testirovaniya i konsultirovaniya po initsiative meditsinskikh rabotnikov v lechebno-profilakticheskikh uchrezhdeniyakh, VOZ, 2007. Retrieved from http://whqlibdoc.who.int/publications/2007/9789244595565_rus.pdf?ua=1
10. Brookmeyer R. (2010) Measuring the HIV-AIDS Epidemic. Approaches and Challenges. Ron Brookmeyer. Oxford Journals, Medicine, Epidemiologic Reviews. Volume 32, Issue 1. 26-37.
11. UNAIDS/WHO Policy Statement on HIV Testing, 2004. Retrieved from http://data.unaids.org/una-docs/hivtestingpolicy_en.pdf.
12. Mezhdunarodnyye rukovodyashchiye printsipy po VICH-SPIDu i pravam cheloveka. Obyedinennyy variant 2006 g., YUNEYDS, 2006 g. Retrieved from http://www.ohchr.org/Documents/Publications/HIVAIDSGuidelinesru.pdf).
13. Berg J. W. Informed Consent: Legal Theory and Clinical Practice Jessica W. Berg, Paul S. Appelbaum, Charles W. Lidz, Lisa S. Parker. Oxford University Press, 2001. 2nd Edition. 352 p.
14. Report of the Special Rapporteur on the right of everyone to the enjoyment of the highest attainable standard of physical and mental health, 2009, U.N. Doc. A/64/272. Retrieved from http://www.ohchr.org/EN/Issues/Health/Pages/AnnualReports.aspx.
15. Kingaipe et al v. Attorney General, High Court of Zambia, Judicial Decision, 2010. Retrieved from http://www.aidslex.org/english/e-Library/Search-Results/?dtype=5&topic=18
