RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

8.2.2. Позасудові форми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

г) Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свободлюдини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної РадиУкраїни з прав людини.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є,зокрема:

  1. захист прав і свобод людини і громадянина, проголошенихКонституцією України, законами України та міжнародними договорамиУкраїни;

  2. додержання та повага до прав і свобод людини і громадяниназ боку суб’єкта владних повноважень; 3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню (ст. 3 ЗаконуУкраїни «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»).

ЗВЕРНЕННЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Пам’ятайте!

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.


Подання Уповноваженого вноситься до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, органі зацій, незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини особливу увагу приділяє проблемі надання психіатричної допомоги, враховуючи специфіку психіатрії. Як свідчить аналіз історичних джерел, у 60-ті роки та у першій половині 80-х років ХХ ст. у СРСР спостерігались грубі порушення прав людини, у тому числі пов’язані із зловживанням у галузі психіатрії.
За зловживання, допущені у цей період, Асоціація психіатрів СРСР була виключена із Всесвітньої психіатричної асоціації і лише 1989 р. поновлена у ній. Згідно зі ст. 151 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 р., кримінально караним визнається незаконне поміщення у психіатричний заклад, тобто поміщення у психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи. Наведемо деякі приклади порушень. У липні 1998 р. суд Залізничного району м. Києва розглянув позов гр. Л. Артамонової до В. Кравчука, лікаря відділення невідкладної медичної допомоги центральної районної клінічної лікарні Залізничного району м. Києва, який ще 1996 р. свідомо поставив позивачці неправильний діагноз – «Психопатія». Це завдало жінці багато страждань, тривалий час її вважали божевільною, адже довідку з цим діагнозом було розіслано за 17 адресами. У м. Харкові до відповідальності був притягнутий завідувач відділення психіатричної лікарні О. Попов, який, за даними слідства, протягом трьох років незаконно примусово утримував у лікарні гр. З. Акопян, встановивши їй діагноз «Шизофренія». Проте наступні неодноразові експертизи зазначеної хвороби у пацієнтки не виявили. Випадок гр. З. Акопян перебував на
особливому контролі Спеціального комітету зі зловживань Всесвітньої психіатричної асоціації1.

1 Карпачова Н.И. Состояние соблюдения и защиты прав и свобод человека в Украине: Первый ежегодный доклад Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека: Пер. с укр. – Харьков: Консум, 2002. – С. 196–198.