RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

8.2.2. Позасудові форми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

а) адміністративна форма захисту прав людини у сфері охорони здоров’я

Ця форма захисту прав людини полягає у зверненні до посадової особи (службової особи закладу охорони здоров’я) чи до органу вищого рівня (відповідного управління охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я) у сфері охорони здоров’я із використанням різних засобів захисту.

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ МЕДИЧНИХ ПРАВОВІДНОСИН

АДМІНІСТРАТИВНА ФОРМА ЗАХИСТУ: ЗВЕРНЕННЯ ДО ОРГАНІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ

Звернення в адміністративному порядку до органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я здійснюється згідно з підпорядкуванням: від управління/відділу охорони здоров’я місцевої державної адміністрації до МОЗ України.

Підставами для звернення до зазначених органів є порушення права, відмова у реалізації права, заподіяння шкоди здоров’ю, встановлення факту таких порушень тощо.

Пам’ятайте!

Звернення до керівника лікувально-профілактичного закладу не є обов’язковою передумовою для звернення зі скаргою до відповідного органу вищого рівня вертикалі виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.


До управління охорони здоров’я при місцевій державній адмі ністрації/ міській раді можна звернутися усно на особистому прийомі або письмово шляхом подання відповідної заяви про забезпечення реалізації передбаченого законом права чи скарги про порушення медичними працівниками прав людини. Подання такої заяви або скарги, відповідно до ст. 9 Закону України «Про звернення громадян», зобов’язує орган, до якого скаржаться, всебічно та об’єктивно розглянути наведені у скарзі або заяві доводи та вимоги, та за результатами такого розгляду прийняти рішення про скасовування або зміну оскаржуваного рішення у випадках, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальної шкоди, якщо її було завдано громадянину внаслідок ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання відповідальності осіб, з вини яких було допущено порушення. Громадянинові про результати перевірки повідомляють письмово, що дає йому змогу, в разі його незгоди з прийнятим рішенням, оскаржити його до органу вищого рівня або суду. Крім того, якщо скарга чи заява є необґрунтованою, громадянину роз’яснюється порядок оскарження прийнятого рішення.

Перевагою такої форми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я є обов’язок пересилання скарг і заяв за належністю (протягом не більше п’яти днів) до компетентних органів та установ, про що також письмово інформуються заявники (ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»). Отже, навіть якщо громадянин не мав достатньої інформації про поря док оскарження неправомірних діянь чи незаконних рішень, які порушували його права, або звернувся не до компетентної установи, скаргу все одно буде розглянуто, і за результатами такого розгляду буде прийняте відповідне рішення. Розглядаючи скарги, що стосуються заподіяння шкоди здоров’ю, управління охорони здоров’я при місцевих державних адміністраціях створюються комісії з медичних працівників відповідної спеціальності, які за підсумками перевірки скарги складають відповідні довідки про виявлені порушення у наданні медичної допомоги, неправомірну поведінку медичних працівників або безпідставність і необґрунтованість звернення. Такий документ не лише може бути оскаржений у разі незгоди з ним, а й часто є важливим доказом під час оскарження неправомірних дій медичних працівників до органів вищого рівня або суду.

Ще одним додатковим інструментом захисту прав пацієнтів є звернення до клініко-експертних комісій (далі – КЕК), які діють при МОЗ України та місцевих управліннях охорони здоров’я, з метою здійснення контролю якостімедичної допомоги. Метою такого контролю є забезпечення прав пацієнтів на одержання медичної допомоги в необхідному обсязі і належної якост і шляхом оптимального використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів охорони здоров’я, застосування досконалих медичних технолог ій. Об’єктом контролю є медична допомога (комплекс профілактичних, лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів, які були проведені за визначеною технологією та з метою досягнення конкретних результатів).

КЕК є постійно діючим органом, який створюється для колегіального розгляду клініко-експертних питань діагностики, лікування та реабілітації, скарг громадян України та інших осіб, яким надавалась на території України медична допомога, а також відповідних звернень підприємств, орган ізацій, установ, фондів соціального страхування, судових органів, прокуратури тощо. За результатами проведеної перевірки КЕК складається акт експертного контролю за формою, затвердженою МОЗ, який підписується всіма членами КЕК та візується ними на кожній сторінці. Копії акту експертного контролю КЕК можуть надаватися заявникам, на їх вимогу.

Основними елементами змісту скарги є: її фактологічна (описова) частина, в якій заявник констатує факти, розташовує їх у певному порядку, повідомляє про них компетентному органу, вимагає розглянути ці факти і дати їм оцінку; негативна оцінка певних дій, бездіяльності, рішень, яку дає скаржник; прохання чи вимога про усунення конкретних порушень прав і законних інтересів чи перешкод; вимога покарати винну посадову особу за вчинення незаконних дій (хоча цей елемент може бути і відсутнім).

Скарга – це не просто «лист», на який можна відповісти або не відповісти, а таке звернення, яке покладає на адресата низку встановлених законом обов’язків і розгляд якого передбачає дотримання законодавчо визначеної процедури.

Пам’ятайте!

Щоб отримати своєчасну і результативну відповідь на скаргу,
необхідно дотримуватись таких постулатів:
1) скарга повинна бути обґрунтована;
2) подавати скаргу слід своєчасно;
3) звертатись з будь-якою скаргою краще в письмовій формі;
4) надсилати скаргу до компетентного органу чи посадової особислід або поштою – рекомендованим листом або зповідомленням про вручення, чи з описом вкладеного; або передати її особисто чи через уповноважену особу. В останньому випадку скаргу слід обов’язково зареєструвати з фіксацією вхідних реквізитів на власній копії, що засвідчуватиме її прийняття компетентним органом чи посадовою особою;
5) не варто вважати, що подання скарги здатне зашкодити пацієнтові


Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самовряду вання, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права, відповідно до чинного законодавства, звернутися до суду, а за відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. Згідно з чинним законодавством, до останніх належать батьки, опікуни, піклувальники даної особи або представники тих установ і організацій, під опікою чи опікуванням яких вона перебуває (ст. 32 Кримінально-процесуального кодексу України).

До скарги додаються усі наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина, може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Пам’ятайте!

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного
місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового
вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх
отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні
питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства,
установи, організації або його заступник встановлюють необхідний
термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка
подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань,
порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.


На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від законодавчо встановленого терміну.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи за це плати.

Пам’ятайте!

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим самим органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.


Суб’єкт розгляду скарги за результатами розгляду адміністративної справи приймає одне з таких рішень:

  • скасувати або змінити оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам;
  • роз’яснити порядок оскарження прийнятого рішення у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою.

Окрім того, уповноважений суб’єкт у межах своїх повноважень вирішує питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено правопорушення.

У разі незгоди з рішенням, прийнятим за скаргою, громадянин може оскаржити його до органу вищого рівня або до суду. Розгляд таких скарг та прийняття за ними рішень проводяться у загальному порядку.

АДМІНІСТРАТИВНА ФОРМА ЗАХИСТУ: МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ

Пам’ятайте!

У Законі України «Про звернення громадян» закріплено низку прав громадянина, який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб (ст. 18).


АДМІНІСТРАТИВНА ФОРМА ЗАХИСТУ: ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАЯВНИКА