RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

Право на приватне життя


ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Лікар без згоди пацієнта розголошує відомості про те, що пацієнт вживав наркотики чи був наркозалежним.

Держава під час заповнення деяких офіційних форм вимагає розкриття ВІЛ-статусу.

Медичні працівники вимагають згоди батьків як умови отримання молоддю медичної допомоги з проблем сексуального здоров’я.

Пацієнти стаціонарного медичного закладу інтернатного типу не мають місця для зберігання особистих речей.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 8 (ч. 1) ЄКЗПЛОС

Кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

  • ЄСПЛ постановив, що «захист особистих даних – не в останню чергу медичних даних – має фундаментальне значення для реалізації людиною її права на повагу до приватного й сімейного життя… Повага до конфіденційності відомостей про здоров’я людини – найважливіший принцип правових систем [держав] – учасниць ЄКЗПЛОС... Необхідно не тільки поважати приватність пацієнта, а й підтримувати в ньому довіру до представників медичної професії та до медичних служб загалом»29.

    Обґрунтованість такого захисту зрозуміла: без неї особи, які потребують медичної допомоги, не захочуть повідомляти особисті та інтимні відомості, що можуть бути необхідними для  призначення адекватного лікування. Цілком імовірно, що ці особи взагалі не стануть звертатися за допомогою, тим самим ставлячи під загрозу власне здоров’я, а в разі захворювань, що передаються, – також здоров’я оточуючих30.

  • Далі ЄСПЛ зазначає, що розкриття медичних відомостей «може суттєво вплинути на приватне й сімейне життя людини, а також на її суспільне становище і зайнятість, піддавши її суспільному осуду й ризику остракізму»31 . Очевидно, що розкриття інформації особливо згубне у випадку ВІЛ-інфекції. Тому в національному законодавстві повинні бути передбачені адекватні гарантії захисту.

  • Тіло людини належить до найінтимніших аспектів її приватного життя32 , тому існує чіткий зв’язок між правом на приватність і правом на фізичну недоторканність33.

Стаття 10 (ч. 1) Конвенції про права людини та біомедицину:

Кожна особа має право на повагу до її особистого життя стосовно інформації про її здоров’я.

Стаття 13 (ч. 1) Рекомендацій № R (2004) 10 РЄ:

Усі персональні дані особи, що страждає на психічне захворювання, повинні вважатися конфіденційними. Збір, обробка й передача таких даних повинні проводитися відповідно до правил, які стосуються дотримання професійної таємниці й збору персональних даних.

Стаття 6 Європейської хартії прав пацієнтів:

Кожен має право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про свій стан здоров’я і можливі діагностичні або терапевтичні процедури, а також на захист своєї приватності під час проведення діагностичних оглядів, відвідин медичних спеціалістів і загалом під час медичних і хірургічних втручань.

Стаття 4 (ч. 1, 8) Декларації про політику в галузі дотримання прав пацієнта в Європі:

Уся інформація про стан здоров’я пацієнта … повинна залишатися конфіденційною навіть після смерті пацієнта. …Пацієнти, які надходять до лікувально-профілактичного закладу, мають право розраховувати на наявність в цьому  закладі матеріальних умов, необхідних для гарантії збереження медичної таємниці.

Конвенція про захист особи в зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних34

запроваджує додаткові гарантії захисту приватного життя у зв’язку з обробкою персональних даних (тобто гарантії захисту персональних даних):

  • Стаття 5.  Вимоги, які висуваються до даних: персональні дані, що проходять автоматичну обробку, повинні бути добросовісно й законно отримані та опрацьовані; повинні накопичуватися для точно визначених і законних цілей та не використовуватися у розбіжності з цими цілями; повинні бути адекватними, стосуватися справи, й не бути зайвими щодо цілей, для яких вони накопичуються; повинні бути точними і в разі необхідності, обновлюватися; повинні зберігатися у такій формі, яка дозволяє ідентифікувати суб’єктів даних не довше, аніж цього потребує мета, для якої ці дані накопичуються.

  • Стаття 6.  Особливі категорії даних:
    персональні дані про національну приналежність, політичні погляди або релігійні чи інші переконання, а також персональні дані, що стосуються здоров’я чи сексуального життя, можуть піддаватися автоматичній обробці тільки в тих випадках, коли національне право передбачає належні гарантії. Це ж правило застосовується до персональних даних, що стосуються судимості.

  • Стаття 7.  Охорона даних:
    ця Конвенція зобов’язує Сторони вживати належних заходів для охорони персональних даних, накопичених в автоматизованих базах даних, від випадкового чи несанкціонованого пошкодження або випадкової втрати, а також від несанкціонованого доступу, змін чи поширення.

  • Стаття 8.  Додаткові гарантії для суб’єкта даних:
    будь-якій особі повинно бути надано право:

    a) бути обізнаною про існування автоматизованої бази персональних даних, про її головну мету, а також про контролера бази даних, його місця проживання чи юридичну адресу;

    b) періодично й без зайвих витрат часу або коштів звертатися із запитом про те, чи накопичуються в автоматизованій базі дані, які стосуються її персональних даних, і отримувати інформацію про такі дані в доступній формі;

    c) вимагати уточнення чи знищення таких даних, якщо їх було опрацьовано з порушенням положень національного права, які реалізують основні принципи, викладені в ст. 5 і 6 цієї Конвенції;

    d) вдаватися до судового захисту права, яке було порушено, якщо її запит чи вимога про надання інформації, уточнення чи знищення даних, згаданих у п. «b» і «с» цієї статті, не були задоволені.

29 ЄСПЛ. Рішення у справі «M.С. проти Швеції» (27/08/1997); ЄСПЛ. Рішення у справі «Z проти Фінляндії» (25 EHRR 371).

30 ЄСПЛ. Рішення у справі «Z проти Фінляндії» (25 EHRR 371).

31 Там само.

32 ЄСПЛ. Рішення у справі «І. Ф. проти Туреччини» (24209/94). Примусовий гінекологічний огляд жінки, що перебуває під вартою в поліцейській дільниці, було визнано порушенням ст. 8 ЄКЗПЛОС.

33 ЄСПЛ. Рішення у справі «Гласс проти Сполученого Королівства» (39 EHRR 15). Випадок введення діаморфіну дитині з важкими психічними й фізичними відхиленнями супроти чітко вираженої волі матері визнано порушенням ст. 8 ЄКЗПЛОС.

34 Конвенція про захист особи в зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних. РЄ.
conventions.coe.int/Treaty/en/Treaties/Word/108.doc