RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

6.1.13. Право на подання скарги

а) Європейська хартія прав пацієнтів

Стаття 13. Право на подання скарги

«Кожен у випадку заподіяння йому/їй шкоди має право скаржитись і право отримувати відповідь чи інший зворотний зв’язок».

б) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 40].

«Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р.

«Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення» (ч. 1 ст. 1).

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [стаття 6 (п. «ї»)].

У ст. 6 закріплено право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я.

в) Підзаконні нормативно-правові акти

Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування: Указ Президента України від 07.02.2008 р. № 109/2008.

Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. № 348.

Про забезпечення виконання Указу Президента України від 07.02.08 № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»: Наказ МОЗ України від 14.03.2008 р. № 132.

«Всебічно проаналізувати стан організації зі зверненнями громадян та вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов’язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян…» (п. 1.1)

Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 10.10.2004 р. № 1177.

Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 21.06.2022 р. № 9 гн.

д) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

Гр. Н. подав скаргу до управління охорони здоров’я на дії головного лікаря закладу охорони здоров’я. Начальник управління своїм наказом створив комісію, яка здійснила службову перевірку фактів, викладених у зверненні. За результатами роботи комісії була підготовлена довідка, на підставі якої начальник надав відповідь заявнику протягом місяця.

2. Приклад порушення прав

Гр. Ш., адвокат у справі гр. Ю., який внаслідок неналежної репозиції перелому в Ж. обласній клінічній лікарні став інвалідом ІІІ групи, звернувся зі скаргою до Головного управління охорони здоров’я ОДА. Через два місяці адвокат отримав лист-відповідь, у якому зазначалося, що в результаті розгляду скарги порушень професійних обов’язків лікарями встановлено не було. В скарзі до МОЗ України адвокат вказав не лише на необ’єктивність і неповноту розгляду звернення, а й на порушення строків розгляду скарги. Він, зокрема, зазначив, що дата в позначенні вихідного номера у листі-відповіді вказана з урахуванням чинного законодавства, а штемпель на конверті свідчить про значну різницю між датою, яка вказана в листі-відповіді, та датою відправки.

3. Випадок з практики

Гр. Н. подав скаргу на дії медичного працівника амбулаторно поліклінічного закладу, мотивуючи її тим, що його син, 1985 р. н., звернувся до лікаря з приводу поганого самопочуття, гіпертермії, больового синдрому. Медик заспокоїла пацієнта, сказавши, що в нього грип і призначила медикаментозне лікування. Через кілька днів сина з лівобічною пневмонією і сильною інтоксикацією госпіталізували. Гр. Н. як батько вимагав у головного лікаря розгл янути факт несумлінного виконання обов’язків лікарем-терапевтом. Головний лікар за 15 днів відповів заявнику, що, відповідно до чинного законодавства, а саме ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарги в інтересах неповнолітніх осіб подаються їхніми законними представниками, до кола яких належить і батько. Але  згідно зі ст. 32 Цивільного кодексу України, станом на сьогодні його син вже не належить до неповнолітніх осіб, а тому батько не має права подавати скаргу в його інтересах. Розгл яд його звернення може відбутись тільки якщо заявник, як додаток до скарги, долучить документ, що належним чином посвідчить обсяг його повноважень (довіреність).

е) Практичні поради

  1. Вимоги до звернень, про які слід пам’ятати, вдаючись до цього засобу захисту:

    а) у зверненні слід зазначити прізвище, ім’я, по батькові (повністю, а не ініціали), місце проживання громадянина, викласти суть питання, чітко сформулювати прохання чи вимоги;

    б ) форма звернення – усна або письмова; вид подання – окремо особою (індивідуальне), групою осіб (колективне); спосіб подання – особисто або через представника, повноваження якого належним чином посвідчені; спосіб відправки до адресата — безпосередньо віднести (обов’язково отримати помітку про вручення) чи надіслати поштою (з описом вкладеного, рекомендованим листом чи з повідомленням про вручення);

    в ) письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати;

    г ) повторні звернення один і той же орган від одного і того ж громадянина стосовно одного і того ж питання не розглядає, якщо перше вирішено за суттю, а також ті звернення, терміни подання яких прострочені, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними;

    ґ) скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їхніми законними представниками;

    д ) скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу;

    е ) терміни розгляду звернень: розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його  заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів;

    є) розгляд звернень здійснюється безоплатно;

    ж ) якщо заявник хоче бути особисто присутнім (сам чи з представником) при розгляді звернення, доцільно у скарзі чи заяві клопотати про забезпечення цього права перед органом, що його розглядатиме.

  2. Пропозиції, заяви і скарги одного й того ж громадянина з одного і того ж питання, що надіслані різним адресатам і надійшли на розгляд до однієї й тієї ж організації (дублетні), обліковуються за реєстраційним індексом першої пропозиції, заяви і скарги з додаванням порядкового номера, що проставляється через дріб.

  3. Справи, що підлягають постійному, а також тимчасовому (понад 10 років) зберіганню, передаються до архівного підрозділу організації через два роки після завершення діловодства за ними. Справи, що підлягають тимчасовому зберіганню (до 10 років включно), передаються до архівного підрозділу за рішенням керівника організації. Після закінчення встановлених термінів зберігання документи за пропозиціями, заявами і скаргами підлягають знищенню.

  4. Усі звернення, що надійшли до адресата, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп’ютерами, або в журналах (допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому прийомі). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за
    допомогою електронно-обчислювальної техніки.

  5. Адміністративна форма захисту, засобами якої є звернення (викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги), розкрита в підрозділі 8.2.2.