RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

6.1.7. Право на повагу до часу пацієнтів

а) Європейська хартія прав пацієнтів

Стаття 7. Право на повагу до часу пацієнтів

«Кожен має право на отримання необхідного лікування без
зволікань, протягом наперед встановленого строку. Це право стосується кожного етапу лікування».

б) Конституція і закони України

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 34 (ч. 2), 78 (п. «а» ч. 1)].

«Медичні працівники зобов’язані... надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу« (п. «а» ч. 1 ст. 78).

в) Підзаконні нормативно-правові акти

Концепція Загальнодержавної програми «Здоров’я–2020: український вимір»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1164-р.

Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні: Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 [п. 2.1].

«Надання в максимально короткі строки, після отримання виклику, екстреної медичної допомоги пацієнтам визначеної території обслуговування на догоспітальному етапі».

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.

Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України щодо реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»: Наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646.

Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію: Наказ МОЗ України від 19.08.2005 р. № 415 [п. 4.3].

«Повідомлення про результат тесту має обов’язково супроводжуватись післятестовим  консультуванням. Розрив у часі  повідомлення про результат та післятестового консультування є неприпустимим».

г) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 3.3].

«…Лікар зобов’язаний приділяти пацієнту достатньо часу і уваги, необхідних для встановлення правильного діагнозу, виконання повного обсягу допомоги, обґрунтування приписів і рекомендацій щодо подальшого лікування, надання їх хворому у детальному і зрозумілому для нього вигляді…».

д) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

Гр. Д. прийшла на прийом до лікаря-офтальмолога зі своєю малолітньою дитиною. Незважаючи на те, що зміна медичного працівника вже закінчилась, був кінець робочого дня, він все ж без зволікань прийняв дитину і призначив їй необхідне лікування.

2. Приклад порушення прав

Гр. Н., 1930 р. н., звернувся до лікаря-терапевта амбулаторно поліклінічного закладу зі скаргами на біль голови, підняття тиску. У цей день він, незважаючи на вік і стан здоров’я, провів в очікуванні практично всю зміну цього лікаря, оскільки вона приймала пацієнтів не кваплячись, а також відлучалась зі свого кабінету без жодних пояснень хворим, що очікували в черзі. За 30 хв до закінчення своєї роботи лікар повідомила, що сьогодні вже більше нікого приймати не буде, оскільки повинна написати багато медичних документів. Лікар повідомила, що всі, хто не отримав допомоги сьогодні, можуть, зважаючи на їх стан, який вона оцінила «на око», прийти на прийом в інший день. Лише завдяки власній наполегливості гр. Н. того дня все ж отримав медичну допомогу.

3. Випадок з практики

До управління охорони здоров’я м. Т. надійшла скарга гр. Ж., який вказував на те, що він викликав швидку медичну допомогу для своєї дружини, яка потерпала від гострого болю, оскільки в неї, як згодом з’ясувалося, була ниркова коліка. Як зазначав заявник, з часу першого виклику минуло півгодини, і він знову подзвонив на станцію і повторив виклик, хоча його запевнили, що машина виїхала. Карета швидкої медичної допомоги прибула до них лише через годину. Заявник у своєму зверненні вказав, що його найбільше обурило зверхнє ставлення медичних працівників, зволікання з наданням медичної допомоги його дружині, яка протягом тривалого часу  терпіла страждання. Наказом начальника управління охорони здоров’я м. Т. було створено комісію, яка провела службову перевірку за фактами, викладеними у скарзі. Комісія підготувала довідку, в якій відзначила недоліки в організації надання екстреної медичної допомоги населенню, враховуючи вимоги, передбачені в Наказі МОЗ України «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні» від 29.08.2008 р. № 500. Начальник управління довідку, як і відповідно свої рекомендації щодо оптимізації функціонування станції, скерував головному лікарю станції швидкої медичної допомоги. Крім цього, було підготовлено відповідь заявнику з вказівкою на вжиті заходи реагування. Головний лікар станції швидкої медичної допомоги притягнув винних до дисциплінарної відповідальності.

е) Практичні поради

  1. Діяння медичних працівників, зокрема такі, як нез’явлення до хворого за викликом, поверхове, формальне, несвоєчасне обстеження хворого, що потребує медичної допомоги, можуть бути кваліфіковані за ст. 139 Кримінального кодексу України («Ненадання допомоги хворому медичним працівником»). У разі ненадання потрібної допомоги пацієнту в межах закладу охорони здоров’я внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до своїх професійних обов’язків медичним працівником, в т.ч. пов’язаного з часовими межами надання допомоги, кваліфікуватиметься на підставі ст. 140 Кримінального кодексу України («Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»).

є) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами

Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які стосуються Права на повагу до часу пацієнта в контексті Права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я у розділах 2 і 3.