7.1.4. Право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації
а) Конституція і закони України
Конституція України від 28.06.1996 р. [статті 43 (ч. 1), 53 (ч. 1)].
«Кожен має право на освіту (ст. 53) та право на працю (ст. 43)».
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. [статті 197 (п. 197.1.5, 197.1.6)].
«Звільняються від оподаткування операції з... постачання послуг з охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реаб ілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства...».
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VII
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: Закон України від 04.11.2011 р.
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3, 17, 33, 35—35-5, 74 (ч. 1), 74-1, 77 (п. «а»)].
«Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам» (ч. 1 ст. 74).
«Медичні і фармацевтичні працівники мають право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації» (п. «а» ст. 77). Відповідно до ст. 74-1 Основ, особи мають право займатись народною медициною (цілительство).
Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. [стаття 7].
Відповідно до ст. 7 Закону («Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню»), ліцензуванню підлягають виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами (п. 10), медична практика (п. 15).
б) Підзаконні нормативно-правові акти
Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної і нетрадиційної медицини: Указ Президента України від 31.07.1998 р. № 823/98.
Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609.
Про подальше удосконалення атестації лікарів: Наказ МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359.
Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності: Наказ МОЗ України від 17.03.1993 р. № 48.
Про Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів: Наказ МОЗ України від 07.09.1993 р. № 198.
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»: Наказ МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117.
Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою: Наказ МОЗ України від 23.11.2007 р. № 742.
Про Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн: Наказ МОЗ України від 19.08.1994 р. (у ред. наказу від 08.07.2006 р.) № 118-С.
Про порядок видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей: Наказ МОЗ України від 23.09.2013 р. № 822.
Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг в Міністерстві охорони здоров’я України: Наказ МОЗ України від 09.02.2008 р. № 65.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.
«Медична практика – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, який провадиться закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування» (п. 1.3).
Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723.
Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів,оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ від 31.10.2011 р. № 724.
Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються: Наказ МОЗ України від 10.02.2011 р. № 80.
Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю: Наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195.
Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385.
Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.
в) Кодекс медичної етики
Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.6].
г) Інше регулювання
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов на 2010 р.» від 15.07.2010 р. № 9051.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про трудові відносини» від 16.04.2010 р. № 4789.
Лист МОЗ України «Про заборону надання приміщень в оренду» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.
Лист МОЗ України «Щодо рекомендації не погоджувати оренду приміщень» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.
Лист МОЗ України «Щодо надання роз’яснень з питань ліцензування господарської діяльності з медичної практики» від 20.07.2010 р. № 17.01.13-58/2622.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про копії ліцензії у філіалах» від 09.11.2011 р. № 4-431-1106/6663.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Стосовно здійснення медичної практики» від 24.12.2002 р. № 4-431-1069/6927.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо видачі копії ліцензії у разі зміни місцезнаходження філії ліцензіата» від 14.01.2003 р. № 4-432-29/197.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про ліцензування фельдшерських пунктів підприємств» від 12.03.2004 р. № 13/05.03.02-17.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснень щодо необхідності отримання ліцензії при наданні послуг з масажу тіла» від 12.10.2004 р. № 7010.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 18.07.2007 р. № 5265.
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про отримання нової ліцензії у випадку реорганізації юридичної особи» від 08.09.2008 р. № 7574.
ґ) Юридична практика
1. Приклад дотримання прав
Гр. О. вирішила займатись нетрадиційною медициною, зібрала необхідний, передбачений чинним законодавством, пакет документів, та подала їх до Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при МОЗ України.
Комітет відмовив заявниці у видачі дозволу, оскільки вона хотіла провадити такий вид медичної діяльності, як лікування онкологічних хворих, що не належить до загальнодозволених.
2. Приклад порушення прав
У одній із аптек м. К. була зафіксована незаконна фармацевтична діяльність.
Фармацевтичний працівник, що пройшов підготовку в фармацевтичному навчальному закладі за кордоном, не мав дозволу з управління охорони здоров’я К. міської ради на провадженн я фармацевтичної діяльності.
Відповідно до національного законодавства, громадяни України, які пройшли підготовку в медичних або фармацевтичних навчальних закладах за кордоном, можуть бути допущені до медичної та фармацевтичної діяльності в Україні. Середні медичні і фармацевтичні працівники отримують дозвіл в управліннях охорони здоров’я обласних (міських) рад.
3. Випадок з практики
Гр. К. працює на посаді медичної сестри в закладі охорони здоров’я. Вона зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності, орендує приміщення у цьому ж закладі охорони здоров’я та надає послуги з масажу тіла. Гр. К. звернулась за юридичною консультацією щодо необхідності отримання ліцензії до юриста профспілки працівників охорони здоров’я.
Відповідно до п. 26 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», такий вид господарської діяльності, як медична практика, підлягає ліцензуванню. Підприємницька діяльність зі спеціальності «Медична сестра з масажу» належить до виду діяльності медичної практики (КВЕД-85.12). Згідно з чинним законодавством, цю послугу надають фахівці з фізкультурною освітою та відповідною підготовкою, лікарі лікувального та педіатричного профілю і медичні сестри (наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698, органом ліцензування щодо зазначеного виду господарської діяльності визначено МОЗ України. Відтак, гр. К. розпочала процедуру для отримання ліцензії.
д) Практичні поради
- Ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики може отримати зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа, яка створила заклад охорони здоров’я та фізична особа підприємець.
- Ліцензія на здійснення медичної практики, отримана суб’єктом господарювання, засвідчує його право на провадження медичної практики.
- Строк дії ліцензії на провадження медичної практики є необмеженим, відповідно до п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», п. 1 Постанови Каб інету Міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р. № 1755 (зміни від 20.11.2011 р.).
Але, слід пам’ятати, що строк дії ліцензій, отриманих суб’єктом господарювання до набранн я чинності зазначеним Законом, не продовжується (п. 4 розділу 2 Закону). А відтак, ліцензію необ- хідно переоформляти, оскільки не передбачено її автоматичного продовження на необмежений строк. - Фізична особа-підприємець має право наймати на роботу лікарів з вищою медичною освітою та молодих спеціалістів з медичною освітою згідно із законодавством (п. 2.5. Ліцензійних умов провадження господарчої діяльності з медичної практики).
- Суб ’єкти господарювання, що провадять медичну практику, повинн і провадити діяльн ість відпов ідно до заявлених у відомост ях про стан матеріально-технічної бази лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.
- Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до медичної приктики після проходження стажування.
- У разі надання платних медичних послуг суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві (пацієнтові) розрахунковий документ, який засвідчує факт виконання роботи, надання платної послуги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
