26.09.2016

Модераторами конференції виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», та Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку.

Другу половину першого розділу «And again about reforms…», присвячену фокус-сесії «Фармбюджет та Держбюджет–2017», розпочав Гурген Карапетян,директор компанії «БаДМ-Б», який в ході своєї доповіді «Госпітальний ринок України» розповів про позитивний досвід компанії щодо участі у закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти. Говорячи про державні закупівлі лікарських засобів, важливо розуміти джерела фінансування госпітального ринку України. Варто пам’ятати, що госпітальний сегмент здебільшого фінансується за рахунок пацієнта, саме з його кишені покривається близько 83–88% потреби у лікарських засобах. Ще близько 7–10% потреби у лікарських засобах забезпечується за рахунок державних бюджетів усіх рівнів, частка бюджетного фінансування лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) становить 5–7% потреби.

Обсяг госпітального ринку у доларовому вираженні значно скоротився порівняно з 2014 р. У цілому бюджет системи охорони здоров’я України оцінюється на рівні до 4% ВВП та розподіляється недостатньо прозоро. При цьому на закупівлю лікарських засобів щорічно виділяється 6,5–7,5 млрд грн., з яких 2,5–3,5 млрд грн. витрачається через централізовані (програмні) закупівлі — МОЗ та міжнародні організації, та ще близько 3 млрд грн. — через регіональні тендери. Близько 1 млрд грн. витрачається на закупівлі без обов’язкового проведення процедур. Розподіл фінансування ведеться нерівномірно як в розрізі ЛПЗ однієї області, так і між областями. Значна частина фінансування виділяється з місцевих бюджетів.

Може скластися хибне уявлення, що конкуренція на госпітальному ринку менш виражена порівняно із роздрібним сегментом, але це не так. Так, наразі кількість виробників/постачальників на ринку збільшується. Є підстави очікувати на масовий приплив на госпітальний ринок лікарських засобів з реєстрацією в країнах — членах PIC/S. Кількість препаратів всередині групи лікарських засобів збільшується в геометричній прогресії, при цьому основна маса виробників ­зосереджують свої зусилля (виробництво, промоція) в одних і тих самих «популярних» фармако-терапевтичних групах. Прикметною відмінністю госпітального сегменту українського фармацевтичного ринку від роздрібного є переважання віт­чизняних лікарських засобів як у натуральному, так і в грошовому вираженні. З урахуванням вищезазначеного логічно, що одним з основних очікувань та вимог ринку є зниження вартості упаковки. При цьому варто мати на увазі, що участь виробників лікарських засобів у прямих продажах обмежена.

Г. Карапетян відмітив, що із залученням міжнародних організацій до процесу закупівель лікарських засобів конкуренція зросла, що призвело до часткового зниження цін в конкурентних сегментах. При цьому очікування щодо участі нерезидентів у закупівлях міжнародними організаціями не виправдалися. У свою чергу, законодавча база (особливості роботи МОЗ, Державної фіскальної служби, митних органів) не дозволяє використовувати механізм поставок без ПДВ для резидентів. На жаль, незважаючи на певний прогрес у сфері централізованих закупівель, формування номенклатури при цьому здійснюється, як і раніше, без урахування протоколів лікування, формулярної системи. Така ситуація має місце як у централізованих закупівлях, так і в регіональних, що, в свою чергу, призводить до закупівлі економічно неефективних лікарських засобів.

 

Детальніше...