RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

8.2.1. Судова форма захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

в) захист прав людини у сфері охорони здоров’я у порядку адміністративного судочинства

Адміністративне судочинство – вид судової форми захисту прав людини, в тому числі у сфері охорони здоров’я. Ця форма захисту є одним з дієвих способів змусити органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здій сненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в то му числі на виконання делегованих повноважень, вчинити певні дії або утриматись від них, замість тривалого та безрезультатного листування та оскарження. Також ця форма захисту може вплинути на ефективність інших форм захисту прав людини в сфері охорони здоров’я (наприклад, адміністративної). Зокрема, пацієнт/медичний працівник, який буде незадоволений розглядом його звернення чи бездіяльністю представників управління охорони здоров’я, може звернутись або до суду в порядку адміністративного судочинства, або до вищестоящого органу.

Ця форма захисту в царині охорони здоров’я застосовується, коли пацієнт/медичний працівник – позивач у справі – оскаржує протиправні рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у галузі охорони здоров’я, їхніх службових або посадових осіб (наприклад, міністерства охорони здоров’я, головного управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації чи управління охорони здоров’я міської ради) чи іншого суб’єкта при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Особливу увагу доречно приділити саме останньому сегменту, який підпада є «під сферу оскарження». До кола «інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції» належать головні лікарі та інші особи, які належать до службових у сфері охорони здоров’я. Однозначності у правозастосовн ій практиці в контексті цієї другої групи осіб, що є складовою нормативного визначення поняття «суб’єкт владних повноважень» (ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)), зокрема, щодо виду судочинства, пов’язаного з оскарженням їх рішень, дій і бездіяльності, немає. З аналізу низки законодавчих актів, доходимо до висновку, що, для прикладу, дії головного лікаря закладу охорони здоров’я оскаржуватимуться у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.п. 1 п. «а» ч.1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування», одним із власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних міських рад є управління закладами охорони здоров’я. Це повноваження органом місцевого самоврядування делегується комунальним закладам охорони здоров’я, статутні документи яких, у тій чи іншій інтерпретації, містять положення однакові за суттю, що управління закладом охорони здоров’я здійснюється головним лікарем.

Відтак, головному лікарю делегуються владні управлінські функції на основ і законодавства. Крім цього, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78, затвердженим Наказом МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117, на головного лікаря покладено завдання й обов’язки щодо здійснення керівництва лікувально-профілактичним закладом відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров’я (п. 1).

Пам’ятайте!

Специфікою доказування в адміністративному судочинстві є те, що у справах про проти правність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок що до доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто в адміністративних справах запроваджено презумпцію вини відповідача – суб’єкта владних повноважень.


Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, який починає спливати  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Адміністративний позов подається до адміністративного суду з дотриманням вимог норми ст. 105 КАС України в формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. Якщо позовну заяву подає представник, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. Судові рішення в адміністративному судочинстві викладаються у формі постанови, що передбачено ч. 1 ст. 158 КАС України.

СУДОВА ФОРМА ЗАХИСТУ В ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА