RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

8.2.1. Судова форма захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

а) захист прав людини у сфері охорони здоров’я у порядку цивільного судочинства

Частина 4 ст. 55 Конституції України від 28.06.1996 р. гарантує право
кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої
права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст.
280 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), якщо фізичній особі
внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової
та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Цивільний позов є не тільки найпоширенішим засобом реалізації передбаче
ного п. «і» ст. 6 Законом України «Основи законодавства України про
охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. права на відшкодування шкоди, завданої здоров’ю (майнової і моральної), а й засобом визнати право, припинити дію, яка його порушує, визнати правочин недійсним (це актуально для позовів, що подаються до приватних медичних закладів). Обираючи цивільний позов як засіб захисту порушеного права в сфері охорони здоров’я,слід чітко усвідомлювати всі його позитиви і негативи. Досить часто цивільний позов є практично єдиною можливістю отримати відшкодування майнової та моральної шкоди в цьому контексті.

Пам’ятайте!

На вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим
ушкодженням здоров’я або смертю, а також на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав позовна давність не поширюється (п. 1 та 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України).


Важливою перевагою цієї форми захисту прав є також віднесення
категорії справ про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи до тих, які, згідно
з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового
збору, обов’язок оплати якого часто є причиною відмови фінансово
неспроможних громадян захищати свої права в судовому порядку. Це
положення підтверджується і нормою п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист
прав споживачів» (оскільки пацієнти — це споживачі медичних послуг), у
якій передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору
за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав.

Відповідно до ст. 157 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК
України), суд розглядає справи протягом розум ного строку, але не більше
двох місяців з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках,
за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи,
суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше як на 15
днів. На практиці з різних причин розгляд справи може тривати понад
3–5 років лише в суді першої інстанції. Критерії оцінювання розумності
строку розгляду справи є спільними для справ усіх категорій (цивільних,
кримінальних, господарських, адміністративних), відповідно до Листа
Верховного Суду України від 25 січня 2006 р. та п. 36 Постанови Пленуму
Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2. Це – складність справи, поведінка заявника та процесуальні дії суду (див. підрозділ «б» 8.1.1).

Певні труднощі для позивача-пацієнта може спричиняти перед бачений
ст. 10 ЦПК України обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, адже збір
доказів для пацієнта є достатньо складною справою через недостатню
інформованість про різні види первинної медичної документації, а в разі її
відсутності – вторинної медичної документації, що може містити часткові
відомості про пацієнта та процес лікування або про інші важливі для справи
обставини. У такому випадку позивач повинен знати, що ч. 4 ст. 10 та ст.
133 ЦПК України законодавчо гарантують забезпечення доказів судом за
заявою заінтересованої сторони ще до пред’явлення нею позову.

СПОСОБИ ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ

Не менш складними для позивача є питання, пов’язані з високою вартістю
правових послуг (позивач має право такі витрати, пов’язані з розглядом
судової справи як витрати на правову допомогу, вимагати стягнути з відпов
ідача) та фаховістю представників (звичайно, бажано, щоб останній володів
необхідним для представництва обсягом знань у царині медичного права).

Підстави та порядок звернення до суду з цивільним позовом визначені ЦК
України та ЦПК України. Відповідно до норм матеріального права, цивільні
позови про відшкодування майнової та моральної шкоди пред’являються
до закладу охорони здоров’я на підставі ст. 1172 ЦК України, що передбачає
відповідальність юридичної особи шляхом відшкодування шкоди, завданої
її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків,
а медичний (-ні) працівник (-ики) виступатиме третьою особою на стороні
відповідача. Коли йдеться про медичного працівника, який займається
індивідуальною практикою, то позов пред’являється безпосередньо до
особи, що завдала шкоду . Заклад охорони здоров’я, який відшкодував
шкоду, завдану своїм працівником або працівниками, має право зворотної
вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування,
що значно полегшує судовий процес, адже відпадає потреба у визначенні
відсотка солідарної відповідальності кожного із заподіювачів шкоди (ч. 1
ст. 1191 ЦК України).

Звернення до суду за захистом порушених прав здійснюється шляхом
подання позовної заяви, що за формою та змістом повинна відповідати
вимогам ст. 119 ЦПК України. Позовна заява повинна бути підписана
позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо
позовну заяву подає представник позивача, до неї додається довіреність
чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

За загальним правилом до позовної заяви позивач повинен додати її
копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості
відповідачів і третіх осіб

Пам’ятайте!

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЦПК України щодо позовів про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, подання копій документів до позовної заяви не вимагається.


При зверненні особи до суду з позовом про відшкодування шкоди, завдано
ї каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи,
законо давством (ч. 3, 5 ст. 110 ЦПК України) встановлено альтернативну
підсудність. Такий позов може пред’являтись за місцезнаходженням
відповідача (юридичної особи), за зареєстрованим місцем проживання
чи перебування відповідача (фізичної особи), за зареєстрованим місцем
проживання чи перебування позивача, за місцем заподіяння шкоди, за
місцем виконання договору.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази
суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а
якщо попереднє судове засідання не проводиться, – до початку розгляду
справи по суті. Докази, подані з порушенням зазначеної вимоги, не
приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно
з поважних причин. На попередньому судовому засіданні також ухвалю
ється рішення про необхідність забезпечення доказів: допит свідків,
призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі
за їх місцезнаходженням, тощо.

Пам’ятайте!

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України («Підстави звільнення від доказування»), вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.


ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ДОКАЗУВАННЯ

Доречно звернути увагу на новелу цивільного законодавства, положення,
які передбачають ще один додатковий юридичний інструментарій захисту
прав людини, а саме перегляд судових рішень Верховним Судом України
(гл. 3 ЦПК України). Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають
право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах
після їх перегляду в касаційному порядку.

Заява про перегляд судових рішень за підстави 1) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягнуло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних випадках повинна бути подана:

а) протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд;

б) протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правов ідносинах, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з  дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень за підстави 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом повинна бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Зазначений спосіб захисту прав людини є новим, практика Верховним Судом України ще не напрацьована, а відтак, це породжує складності у правозастосуванні і правореалізації. Користаючись цим способом захисту вважаємо за необхідне, пам’ятати про таке:

  1. заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

  2. не потрібно сплачувати судовий збір за розгляд справи за заявою про перегляд рішень тільки за підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

  3. допуск справи до провадження здійснюється Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що він протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу.

  4. ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її постановлення.

  5. Верховний Суд України розглядає справу не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, і якщо задовольняє заяву з підстав, визначених у законодавстві України, виносить мотивовану постанову.

  6. якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення. Якщо судове рішення переглядається з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняте нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

  7. при підготовці заяви про перегляд рішення слід:
    1) викристалізувати судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;
    2) підібрати необхідні до справи Постанови Пленуму Верховного Суду України;
    3) проаналізувати практику Європейського суду з прав людини в цьому контексті, яка є джерелом права, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;
    4) викласти обгрунтування своєї позиції щодо неоднакового правозастосування судом касаційної інстанції, але пам’ятаючи про те, що структура і зміст заяви про перегляд рішення відрізняється від касаційної скарги;

  8. підставою для перегляду рішення може слугувати лише неоднакове застосування судом норм матеріального права, а відтак, процесуальні порушення не можуть бути підставою для перегляду рішення. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, буде з’ясовано, що порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримі- нальних справ постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

Розгляд цивільних справ щодо захисту прав людини в сфері охорони здоров’я відбувається за загальними правилами цивільного судочинства. Відмінність може полягати лише в тактиці ведення справи в суді, яку обирає представник у справі з урахуванням особливостей справи та виходячи з доказової бази.

СУДОВА ФОРМА ЗАХИСТУ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

17.11.2017.

17 листопада у світі відмічається Міжнародний день недоношених дітей (World Prematurily Day)

У 2009 році за ініціативи Європейського фонду турботи...
17.11.2017.

Як регулюються відносини лікар-пацієнт в Україні?

Особливо звертається увага на аспекти відносин...
17.11.2017.

Визначили основні кроки впровадження реформи

15-16 листопада 2017 року Міністерство охорони...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...