RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

7.1.4. Право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації

а) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [статті 43 (ч. 1), 53 (ч. 1)].

«Кожен має право на освіту (ст. 53) та право на працю (ст. 43)».

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. [статті 197 (п. 197.1.5, 197.1.6)].

«Звільняються від оподаткування операції з... постачання послуг з охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реаб ілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства...».

Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VII

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: Закон України від 04.11.2011 р.

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3, 17, 33, 35—35-5, 74 (ч. 1), 74-1, 77 (п. «а»)].

«Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам» (ч. 1 ст. 74).
«Медичні і фармацевтичні працівники мають право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації» (п. «а» ст. 77). Відповідно до ст. 74-1 Основ, особи мають право займатись народною медициною (цілительство).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. [стаття 7].

Відповідно до ст. 7 Закону («Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню»), ліцензуванню підлягають виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами (п. 10), медична практика (п. 15).

б) Підзаконні нормативно-правові акти

Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної і нетрадиційної медицини: Указ Президента України від 31.07.1998 р. № 823/98.

Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609.

Про подальше удосконалення атестації лікарів: Наказ МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359.

Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності: Наказ МОЗ України від 17.03.1993 р. № 48.

Про Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів: Наказ МОЗ України від 07.09.1993 р. № 198.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»: Наказ МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117.

Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою: Наказ МОЗ України від 23.11.2007 р. № 742.

Про Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн: Наказ МОЗ України від 19.08.1994 р. (у ред. наказу від 08.07.2006 р.) № 118-С.

Про порядок видачі атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей: Наказ МОЗ України від 23.09.2013 р. № 822.

Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг в Міністерстві охорони здоров’я України: Наказ МОЗ України від 09.02.2008 р. № 65.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.

«Медична практика – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, який провадиться закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування» (п. 1.3).

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723.

Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів,оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ від 31.10.2011 р. № 724.

Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються: Наказ МОЗ України від 10.02.2011 р. № 80.

Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю: Наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195.

Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385.

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.

в) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.6].

г) Інше регулювання

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов на 2010 р.» від 15.07.2010 р. № 9051.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про трудові відносини» від 16.04.2010 р. № 4789.

Лист МОЗ України «Про заборону надання приміщень в оренду» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.

Лист МОЗ України «Щодо рекомендації не погоджувати оренду приміщень» від 19.01.2011 р. № 09-28/17.

Лист МОЗ України «Щодо надання роз’яснень з питань ліцензування господарської діяльності з медичної практики» від 20.07.2010 р. № 17.01.13-58/2622.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про копії ліцензії у філіалах» від 09.11.2011 р. № 4-431-1106/6663.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Стосовно здійснення медичної практики» від 24.12.2002 р. № 4-431-1069/6927.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо видачі копії ліцензії у разі зміни місцезнаходження філії ліцензіата» від 14.01.2003 р. № 4-432-29/197.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про ліцензування фельдшерських пунктів підприємств» від 12.03.2004 р. № 13/05.03.02-17.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснень щодо необхідності отримання ліцензії при наданні послуг з масажу тіла» від 12.10.2004 р. № 7010.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 18.07.2007 р. № 5265.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про отримання нової ліцензії у випадку реорганізації юридичної особи» від 08.09.2008 р. № 7574.

ґ) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

Гр. О. вирішила займатись нетрадиційною медициною, зібрала необхідний, передбачений чинним законодавством, пакет документів, та подала їх до Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при МОЗ України.
Комітет відмовив заявниці у видачі дозволу, оскільки вона хотіла провадити такий вид медичної діяльності, як лікування онкологічних хворих, що не належить до загальнодозволених.

2. Приклад порушення прав

У одній із аптек м. К. була зафіксована незаконна фармацевтична діяльність.
Фармацевтичний працівник, що пройшов підготовку в фармацевтичному навчальному закладі за кордоном, не мав дозволу з управління охорони здоров’я К. міської ради на провадженн я фармацевтичної діяльності.
Відповідно до національного законодавства, громадяни України, які пройшли підготовку в медичних або фармацевтичних навчальних закладах за кордоном, можуть бути допущені до медичної та фармацевтичної діяльності в Україні. Середні медичні і фармацевтичні працівники отримують дозвіл в управліннях охорони здоров’я обласних (міських) рад.

3. Випадок з практики

Гр. К. працює на посаді медичної сестри в закладі охорони здоров’я. Вона зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності, орендує приміщення у цьому ж закладі охорони здоров’я та надає послуги з масажу тіла. Гр. К. звернулась за юридичною консультацією щодо необхідності отримання ліцензії до юриста профспілки працівників охорони здоров’я.
Відповідно до п. 26 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», такий вид господарської діяльності, як медична практика, підлягає ліцензуванню. Підприємницька діяльність зі спеціальності «Медична сестра з масажу» належить до виду діяльності медичної практики (КВЕД-85.12). Згідно з чинним законодавством, цю послугу надають фахівці з фізкультурною освітою та відповідною підготовкою, лікарі лікувального та педіатричного профілю і медичні сестри (наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698, органом ліцензування щодо зазначеного виду господарської діяльності визначено МОЗ України. Відтак, гр. К. розпочала процедуру для отримання ліцензії.

д) Практичні поради

  1. Ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики може отримати зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа, яка створила заклад охорони здоров’я та фізична особа підприємець.
  2. Ліцензія на здійснення медичної практики, отримана суб’єктом господарювання, засвідчує його право на провадження медичної практики.
  3. Строк дії ліцензії на провадження медичної практики є необмеженим, відповідно до п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», п. 1 Постанови Каб інету Міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р. № 1755 (зміни від 20.11.2011 р.).
    Але, слід пам’ятати, що строк дії ліцензій, отриманих суб’єктом  господарювання до набранн я чинності зазначеним Законом, не продовжується (п. 4 розділу 2 Закону). А відтак, ліцензію необ- хідно переоформляти, оскільки не передбачено її автоматичного продовження на необмежений строк.
  4. Фізична особа-підприємець має право наймати на роботу лікарів з вищою медичною освітою та молодих спеціалістів з медичною освітою згідно із законодавством (п. 2.5. Ліцензійних умов провадження господарчої діяльності з медичної практики).
  5. Суб ’єкти господарювання, що провадять медичну практику, повинн і провадити діяльн ість відпов ідно до заявлених у відомост ях про стан матеріально-технічної бази лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.
  6. Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до медичної приктики після проходження стажування.
  7. У разі надання платних медичних послуг суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві (пацієнтові) розрахунковий документ, який засвідчує факт виконання роботи, надання платної послуги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
22.11.2017.

До 2019 року лікарі вторинної і третинної ланки працюватимуть без змін

Згідно офіційній інформації від МОЗ, перші зміни...
22.11.2017.

В Україну намагалися ввезти контрафактні препарати для лікування раку та гепатиту

Правоохоронці виявили приховані від митного контролю...
22.11.2017.

Автономізація лікарень: як відбуватиметься, які переваги надасть медустановам

6 листопада вступив у дію закон щодо автономізації...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...