RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

7.1.1. Право на належні умови професійної діяльності

а) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 43 (ч. 4)].

«Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці…»

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. [статті 2 (ч. 2), 153–155]

«Працівники мають… право на здорові та безпечні умови праці…» (ч. 2 ст. 2).
«На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган» (ст. 153).

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. [стаття 172].

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [стаття 41].

«Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці:

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноваженітрудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів -тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» (ч. 2 ст. 41).

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 5, 6 (п. «г»), 77 (п. «б»)].

У ст. 6 Закону закріплено право на охорону здоров’я, що включає, серед інших, право на безпечні й здорові умови праці.
«Медичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності» ( п. «б» ст. 77).

Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. (у ред. Закону від 21.11.2002 р.) [статті 1, 4].

Відповідно до ст. 1 Закону, право на належні, безпечні та здорові умови праці реалізується через охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. [стаття 29].

«Власник психіатричного закладу або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечувати належні умови праці фахівців та інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, яким надається психіатрична допомога» (п. 9 ст. 29)

Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 05.07.2001 р. [стаття 23].

«Власники або уповноважені ними органи закладів охорони здоров’я, які проводять діагностичні дослідження на туберкульоз і надають лікувально-діагностичну допомогу хворим, зобов’язані забезпечити працівників зазначених закладів необхідними засобами захисту та проведення відповідних систематичних медичних обстежень цих працівників».

Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ: Закон України від 12.12.1991 р. (у ред. від 23.12.2010 р.) [стаття 20].

«Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, нада є медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, зобов’язані забезпе чити працівників необхідними засобами індивідуального захисту..., а також організувати проведення відповідного інструктажу таких працівників щодо використання відповідних засобів індивідуального захисту».

б) Підзаконні нормативно-правові акти

Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 [розділ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога»].

Концепція Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. № 269-р.

Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу України і створення правових засад для вступу України до ЄС.

Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 2026.

Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319.

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49 [п. 4.1].

в) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.4, 4.5].

«Лікарі – керівники закладів охорони здоров’я… зобов’язані піклуватись про… створення належних умов для фахової діяльності…».

г) Інше регулювання

Про стан умов, безпеки праці, рівень виробничого травматизму й професійної захворюваності в країні та завдання членських організацій ФПУ щодо посилення впливу профспілок на забезпечення здорових і безпечних умов праці: Постанова Президії Ради Федерації професійних спілок України від 06.07.2006 р. № П-5-2.

ґ) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

У 2008 р. у медичних закладах м. Запоріжжя були проведені перевірки дотримання належності умов праці медичних працівників. Результати огляду умов праці в лікувально-профілактичних закладах втішають – за відмінні показники нагороджені 12 головних лікарів.

2. Приклад порушення прав

У лікарні № 7 м. Луганськ сталась трагедія: внаслідок вибуху кисневого балона загинуло 16 осіб, з-поміж яких медичні працівники закладу. Щоб запобігти подібнім аваріям у майбутньому, за дорученням Уряду України, Комітет Держгірпромнагляду здійснив перевірку лікарень і станцій, на яких наповнюють кисневі балони. З’ясувалося, що грубі порушення у медичних закладах є системним явищем. Провівши 1288 перевірок, інспектори вилучили майже 800 балонів з киснем, які знаходилися у приміщеннях лікарень (подібне порушення призвело до численних жертв у луганській лікарні), а експлуатацію ще близько 2,5 тисяч довелося тимчасово зупинити через порушення правил безпечної експлуатації. Слід зазначити, що до вибуху, Комітет не мав права перевіряти лікарні, на підставі запровадженого Кабінетом Міністрів України мораторію на перевірки підприємств з незначними виробничими ризиками, до яких належать і лікарні.

3. Випадок з практики

Громадянка М., працюючи лікарем туберкульозного диспансеру, захворіла на закриту форму туберкульозу. Після тривалого та матеріально витратного лікування М. звернулась до головного лікаря із заявою про відшкодування їй витрат на лікування. Головний лікар відмовив гр. М., посилаючись на те, що вона була поінформована про можливі наслідки в момент прийняття її на роботу. Громадянка М. звернулася до працівника відділу з охорони праці з вимогою відшкодування їй витрат на лікування. Працівник відділу охорони праці пояснив, що таке відшкодування можливе лише за умови, що факт захворювання буде підтверджений висновком медико-соціальної експертної комісії. Зібравши всі необхідні документи, в т.ч. висновок МСЕК про наявність професійного захворювання, гр. М. звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з професійним захворюванням на підставі ч. 1 т. 23 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз». На даний момент справа перебуває у провадженні суду.

д) Практичні поради

  1. Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України, працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт існування такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці медичного закладу за участю представника профспілки й уповноваженого трудового колективу, а за цей період за ним зберігається середній заробіток.
  2. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У  такому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний заробіток (ч. 3 ст. 38, ст. 44 Кодексу законів про працю України).
  3. Підставою матеріальної відповідальності підприємства перед працівником, а також права працівника достроково розірвати строковий трудовий договір чи звільнитися за власним бажанням без попередження про звільнення за два тижні є невідповідність умов вимогам, передбаченим законодавством про охорону праці.
    До таких умов належать:
    а) умови праці на кожному робочому місці;
    б) безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів;
    в) стан засобів колективного та індивідуального захисту;
    г) санітарно-побутові умови.
  4. При відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, у розмір відшкодування включаються:
    •  виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
    •  виплата у передбачених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім’ї та утриманцям померлого);
    •  компенсація витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
    Окрім цього, потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, якої йому заподіяно, в установленому законодавством порядку.

е) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами

Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які стосуються Права на належні умови професійної діяльності  в контексті таких можливостей:

  • Права на працю, розкритого в розділах 2 і 3.
  • Права на справедливу оплату й безпечні умови праці, розкритого в розділах 2 і 3.
  • Права на працю й на рівні можливості без дискримінації за ознакою статі, розкритого в розділі 3.
  • Права на розумну тривалість робочого дня та робочого тижня, розкритого в розділі 3.
22.11.2017.

До 2019 року лікарі вторинної і третинної ланки працюватимуть без змін

Згідно офіційній інформації від МОЗ, перші зміни...
22.11.2017.

В Україну намагалися ввезти контрафактні препарати для лікування раку та гепатиту

Правоохоронці виявили приховані від митного контролю...
22.11.2017.

Автономізація лікарень: як відбуватиметься, які переваги надасть медустановам

6 листопада вступив у дію закон щодо автономізації...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...