RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

6.1.1. Право на профілактичні заходи

а) Європейська хартія прав пацієнтів

Стаття 1. Право на профілактичні заходи

«Кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на попередження захворювання».

б) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 49 (ч. 1, 2)].

«Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних й оздоровчо-профілактичних програм» (ч. 2)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [статті 283, 286 (ч. 4)].

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3 (ч. 1), 4 (п. 7), 6, 10 (п. «а», «б»), 31, 32, 35-1, 42, 43 (ч. 1), 53, 78 (п. «а»)].

Зокрема, згідно зі ст. 4, до принципів охорони здоров’я належить попереджувально- профілактичний підхід до охорони здоров’я. У ст. 6 гарантовано право на охорону здоров’я, що, зокрема, передбачає право на санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де проживає громадянин, кваліфіковану медикосанітарну допомогу.
«Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом …організації медичного, екологічного і фізичного виховання … створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для … розвитку мережі лікувально-фізкультурних закладів, профілакторіїв та інших оздоровчих закладів…» (ч. 1 ст. 32).
Відповідно до ст. 42, медичне втручання – застосування методів… профілактики, пов’язаних із впливом на організм людини, – допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта.

Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. ред. від 28.12.2015 р. [статті 5 (ч. 1, 2, 3), 21 (ч. 3)].

«Органи та заклади охорони здоров’я, медичні працівники, а також працівники освіти і культури зобов’язані пропагувати серед населення гігієнічні навички, здоровий спосіб життя» (ч. 3 ст. 21).

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000 р. [статті 10, 11, 12, 21].

«Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів… покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування… заклади охорони здоров’я, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також на громадян» (ч. 1 ст. 11).

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. ред. від 28.12.2015 р. [стаття 9].

«Особа може бути визнана тимчасово (на строк до п’яти років) або постійно непридатною внаслідок психічного розладу до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для неї або оточуючих. З метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров’я вона підлягає обов’язковому попередньому (перед початком діяльності) та періодичним (у процесі діяльності) психіатричним оглядам».

Про протидію захворюванню на туберкульоз: Закон України від 05.07.2001 р. ред. від 28.12.2015 р. [статті 8, 9].

 «З метою своєчасного виявлення хворих на туберкульоз і осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, та запобігання поширенню цього захворювання здійснюються обов’язкові профілактичні медичні огляди на туберкульоз (ч. 2 ст. 9). Також визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам на туберкульоз (ч. 3 ст. 9)».

Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. [стаття 17].

в) Підзаконні нормативно-правові акти

Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України від 07.12.2000 р. №1313/2000 [розділ 2 «Державна політика в сфері охорони здоров’я», розділ 5 «Створення умов для здорового способу життя»].

У р. 2 передбачено низку найважливіших напрямів і принципів розвитку охорони здоров’я України. Зокрема, передбачено переорієнтацію охорони здоров’я на суттєве посилення заходів щодо попередження захворювань, а також створення умов для здорового способу життя.
У р. 5 йдеться про активізацію профілактичної діяльності в системі охорони здоров’я шляхом удосконалення нормативно-правової бази, формування державної політики, спрямованої на збереження й зміцнення здоров’я населення.

Про Клятву лікаря: Указ Президента України від 15.06.1992 р. [п. 1, 6 ч. 1].

«Усі знання, сили та вміння віддавати… лікуванню і запобіганню захворюванням» (п. 1), «власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління» (п. 6).

Концепція Загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1164-р.

Про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій: Наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246.

Про порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами: Наказ МОЗ України від 16.06.1998 р. № 158/417.

Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів: Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595.

Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу: Наказ МОЗ України, МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496.

Про затвердження форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» та Інструкції щодо її заповнення: Наказ МОЗ України від 31.12.2009 р. № 1086.

Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні: Наказ МОЗ України від 29.11.2002 р. № 434.

Про диспансеризацію населення: Наказ МОЗ України від 27.08.2010 р. № 728 [п. 1].

«Подальший розвиток та удосконалення профілактичного напрямку галузі охорони здоров’я, який спрямований на попередження захворювань, охорону та зміцнення здоров’я кожного громадянина України, в значній мірі залежить від успішності проведення диспансеризац ії населення... Профілактика захворювань передбачає здійснення спільних профілактичних заходів багатьма центральними органами виконавчої влади та відомствами, громадськими організаціями, розширення наукових досліджень, спрямованих на попередження та зниження рівня захворюваності та поширеності хвороб, збереження та укріплення здоров’я населення».

Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.
Інструкція про застосування туберкулінових проб: Наказ МОЗ України від 29.07.1996 р. № 233.

 

Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні: Наказ МОЗ України від 11.08.2014р. № 551.

Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень: Наказ МОЗ України від 11.08.2014 р. №551.

Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів: Наказ МОЗ України від 28.11.1997 р. №339.

 

г) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 2.1, 3.2]

«Головна мета професійної діяльності лікаря… профілактика захворювань і відновлення здоров’я» (п. 2.1). «… Лікар зобов’язаний… з урахуванням особливостей захворювання, використовувати методи профілактики, діагностики і лікування, які вважає найбільш ефективними в кожному конкретному випадку, виходячи з інтересів хворого» (п. 3.2).

ґ) Інше регулювання

Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу: Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.05.2011 р. № 1/9-389.

Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов'язкові профілактичні щеплення: Лист Міністерства освіти і науки, МОЗ України від 29.09.2014 р. № 1/9-500.

д) Юридична практика

1. Приклад дотримання прав

Гр. К., 1994 р.н., разом з матір’ю звернувся до амбулаторно-поліклінічного закладу, щоб зробити профілактичне щеплення. Медична сестра оглянула пацієнта, в тому числі виміряла температуру, аби виключити гостре захворювання, поінформувала його та його маму про можливі прояви побічного впливу в післявакцинальний період, отримала згоду в письмовій формі від гр. К та його мами. Лише після цього медичний працівник здійснила щеплення.

2. Приклад порушення прав

Гр. Н. подала документи для прийняття свого чотирирічного сина до дитячого садка. Директор дитячого закладу відмовила в прийомі, зазначивши, що син гр. Н. пройшов щеплення з порушенням строків, а це небезпечно для інших дітей у колективі. Мама пояснила очільнику дошкільного навчального закладу, що син не зміг пройти вакцинацію вчасно через медичні протипоказання, а також зазначила, що має висновок лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу державної (комунальної) форми власності, у якому зазначено, що дитина здорова і може відвідувати навчальний заклад. Директор свого рішення не змінила, відмовивши матері в прийомі її сина в дошкільний заклад.

3. Випадок з практики

Позивач А. звернувся до суду та просить визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні її дитини до дошкільного закладу та зобов'язати відповідача зарахувати її дитину до дошкільного закладу, мотивуючи тим, що після досягнення її сином трирічного віку вона, маючи намір вийти на роботу, вирішила влаштувати його до дитячого садка та звернулася із відповідною заявою до дошкільного навчального закладу №10 м. Овруч Житомирської області. Однак, у зарахуванні дитини до навчального дошкільного закладу було відмовлено по причині відсутності довідки про проведення належних профілактичних щеплень та довідки, що дитина може відвідувати дитячий садок.
Позивачем надано довідки дитячої консультації Овруцької ЦРЛ, лист диспансерного огляду від 17.07.2014 р., які свідчать, що дитина здорова. Довідку ж про проведення належних профілактичних щеплень мати дитини надати не могла. Вона відмовлялась від проведення йому усіх профілактичних щеплень, вакцинацій, ревакцинацій, біопроб та інших процедур, що пов'язані з введенням в організм сторонніх речовин з мотивів наявності у складі вакцин токсичних компонентів: солей ртуті, солей алюмінію, формальдегіду, фенолу, які в результаті офіційних міжнародних досліджень можуть стати причинами розвитку аутизму, хвороби Альцгеймера, раку, синдрому раптової дитячої смерті тощо. Притому, загальновідомими стали випадки ускладнень, що виникають після проведення профілактичних щеплень, а тому, враховуючи побоювання за життя та здоров'я своєї дитини, вони і прийняли рішення про відмову від таких щеплень. Оскільки її син на даний час здоровий і не хворіє будь-якими інфекційними захворюваннями, то не має перешкод для відвідування ним дитячого садка. Будь-які обставини, в тому числі й будь-які інфекційні захворювання, які б перешкоджали дитині відвідувати дитячий садок, відсутні.
Відповідно до положень ст. 8, ст. 21-22, ст. 53 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 року №5-рп/2004, Закону України "Про охорону дитинства" (ст.19), Закону України "Про освіту" (ст. 3, ст. 6, ст. 33, ст. 34), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. №305, згідно до ст. 2 Протоколу №1 Ради Європи до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р., Загальної Декларації прав людини (ООН) від 10.12.1948 (ст. 26), ч. 1 ст. 11 Європейської соціальної хартії, аналізуючи обставини справи та правові норми, які їх регулюють, враховуючи, що син позивача здоровий, тобто відсутні будь-які протипоказання до відвідування ним дошкільного закладу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

([Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/40549512)

е) Практичні поради

  1. До профілактичних послуг належать: 
    а) профілактичне консультування (гігієнічне навчання й виховання) окремих осіб і груп;
    б) профілактичні медичні огляди з метою виявлення ранніх форм захворювань і факторів ризику й проведення оздоровчих заходів; 
    в) імунізація (вакцинопрофілактика); 
    г) диспансеризація (диспансерне спостереження й оздоровлення); 
    д) профілактичні оздоровчі послуги (заняття різними видами фізичної культури, санаторно-курортне оздоровлення, фізіотерапевтичні медичні
    послуги, масаж тощо).
  2. Для дотримання прав пацієнта при здійсненні вакцинопрофілактики
    чи туберкулінодіагностики, слід пам’ятати таке: 
    2.1) профілактичні щеплення здійснюються у кабінетах щеплень, які створюються як окремий структурний підрозділ лікувально-профілактичного та/або амбулаторно-поліклінічного ЗОЗ та діють при медичних кабінетах дошкільних навчальних закладів, середніх навчальних закладів І - ІІІ ступенів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, професійно-технічних закладів, вищих навчальних закладів І - ІV рівнів акредитації, у медичних пунктах підприємств;
    2.2) для здійснення вакцинації можуть бути задіяні лише медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну підготовку та володіють правилами організації і
    техніки проведення щеплень, а також навиками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ускладнень;
    2.3) обов’язково проводиться медичний огляд перед щепленням
    або туберкулінодіагностикою; 
    2.4) перед проведенням вакцинації чи туберкулінодіагностики отримується інформована, добровільна компетентна згода пацієнта та/або його законного представника.
    Форму «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики» (форма № 063-2/о) заповнюють на всіх пацієнтів, що підлягають  щепленню або туберкулінодіагностиці, незалежно від місця проживання. Заповнена форма означає, що особа та/або один з батьків або інший законний представник дитини перед щепленням або туберкулінодіагностикою отримали повну інформацію про процедуру щеплення, туберкулінодіагностики, про протипоказання до проведення щеплення або туберкулінодіагностики, про вакцину та про можливі несприятливі наслідки. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них і можливі поствакцинальні ускладнення.
    Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у
    встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні
    щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих
    батьків або інших законних представників. Особам віком від
    п’ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено
    дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації та за згодою об’єктивно
    інформованих батьків або інших законних представників цих осіб;
    2.5) профілактичні щеплення повинні проводитися при дотриманні
    санітарно-протиепідемічних правил і норм, лише одноразовими
    або самоблокувальними шприцами. Безпечність ін’єкцій при
    імунізації для пацієнта гарантують самоблокувальні шприци(точність дози, неможливість повторного використання); 
    2.6) після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини /анатоксину /туберкуліну . Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації; 
    2.7) медичні протипоказання до щеплень кожній особі встановлюються комісією з питань щеплень, створеною наказом у закладі охорони здоров’я, відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень;
    2.8) факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз’яснення про наслідки такої відмови, оформляється за формою № 063- 2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх – батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником; 
    2.9) питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією (для зарахування до загальноосвітнього навчального закладу з залученням епідеміолога);
    2.10) туберкулінодіагностику проводить за призначенням лікаря медична сестра, підготовлена медичним персоналом протитуберкульозних диспансерів (лікар, кваліфікована медична сестра). Медична сестра після засвоєння методики проведення туберкулінодіагностики, перед початком самостійної роботи, повинна провести під наглядом медичного персоналу протитуберкульозного закладу, який її навчав і який потім видає їй відповідну довідку - допуск строком на 1 рік;
    2.11) результати туберкулінової проби можуть бути оцінені  лікарем або спеціально навченою медичною сестрою, яка проводила цю пробу через 72 години шляхом вимірювання інфільтрату в міліметрах;
    2.12) методичне керівництво за проведенням туберкулінодіагностики здійснює лікар-педіатр протитуберкульозного диспансеру. При відсутності такого диспансеру цю роботу виконує завідуючий поліклінічним відділенням по дитинству разом із лікарем-фтизіатром;
    2.13) туберкулінодіагностика виконується до проведення профілактичних щеплень проти різних інфекцій, а в разі її проведення після різних профілактичних щеплень, то туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше, ніж через 4 тижні після проведеного щеплення або через 2 тижні після проведення проби Шика, а також введення гамаглобуліну;
    2.14) з метою визначення інфікованості туберкульозом дітей передбачається дворазове обстеження за пробою Манту таких самих колективів школярів. Перше суцільне обстеження дітей провадиться в 7- і 14-річному віці, тобто перед черговою ревакцинацією БЦЖ, коли у багатьох прищеплених відмічається згасання або різке послаблення післявакцинної алергії. Друге обстеження таких самих дітей та підлітків за пробою Манту провадиться у 8- і 15-річному віці однієї і тієї ж пори року, що й перше. Туберкулінодіагностику в дорослих доцільно поєднувати з рентгенофлюорографічним обстеженням всього населення (організованого та неорганізованого). При цьому одночасно виявляються особи з гіперергічною реакцією на туберкулін і визначається інфікованість туберкульозом як епідеміологічний показник.
  1. З метою забезпечення прав пацієнта при проведенні медичного огляду слід звернути увагу, зокрема, на таке: 
    3.1) медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров'я та надати йому
    список працівників, які підлягають попередньому (періодичним)
    медичному огляду;
    3.2)за результатами періодичних медичних оглядів складається «Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників» у шести примірниках і надсилається, у тому числі, роботодавцю і представнику профспілкової організації, що не вважатиметься порушенням права пацієнта на медичну таємницю;
    3.3) позачерговий медичний огляд працівника здійснюється за рахунок роботодавця;
    3.4) рішення про професійну придатність працівника ухвалює заклад охорони здоров’я, який проводить медичний огляд;
    3.5) спеціалізовані заклади охорони здоров’я, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань за результатами медоглядів, здійснюють диспансеризацію працівників групи ризику, а також з підозрою на професійні захворювання;
    3.6) роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією;
    3.7) роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. А також роботодавець не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.
  1. Враховую чи колізії правового регулювання, неуніфікованість судової практики у сфері вакцинації, слід наголосити, що нормативно усунуто проблеми, пов’язані з реалізацією двох можливостей - права на відмову від профілактичних щеплень і права на освіту. Ці обидва права перебувала у постійній «конфронтації», що породжувало численні труднощі як у юридичній, так і медичній практиках. Відповідно до відомчого роз’яснення, керівник навчального закладу зобов'язаний прийняти дитину до закладу за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка, а для дітей, у яких відсутні обов'язкові профілактичні щеплення (незалежно від причин), додатково подається висновок лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу державної (комунальної) форми власності, у якому зазначено, що дитина здорова і може відвідувати навчальний заклад (Лист Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29.09.2014 р. № 1/9-500, № 04.01.16/28103).

є) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами

Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які
стосуються Права на профілактичні заходи в контексті Права на
найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, розкриті в розділах 2 і 3.

17.11.2017.

17 листопада у світі відмічається Міжнародний день недоношених дітей (World Prematurily Day)

У 2009 році за ініціативи Європейського фонду турботи...
17.11.2017.

Як регулюються відносини лікар-пацієнт в Україні?

Особливо звертається увага на аспекти відносин...
17.11.2017.

Визначили основні кроки впровадження реформи

15-16 листопада 2017 року Міністерство охорони...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...