RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

Право на умови праці, що відповідають вимогам безпеки й гігієни


ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Медичний персонал рентгенологічного відділення часто зазнає небезпечного впливу високих рівнів рентгенівського опромінення через несправність обладнання, яке давно не перевіряється й не замінюється.

Медсестра заражається ВІЛ унаслідок використання неякісно простерилізованого медичного інструментарію.

Їдальню для персоналу не закривають, незважаючи на неодноразово виявлені порушення елементарних норм гігієни.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 3 ЄСХ

 («Право на безпечні та здорові умови праці»):
З метою забезпечення ефективного здійснення права на безпечні та здорові умови праці Сторони зобов’язуються, консультуючись з організаціями роботодавців і працівників:

  1. розробити, здійснювати і періодично переглядати послідовну національну політику в галузі охорони праці, виробничої гігієни і виробничого середовища. Головною метою цієї політики є поліпшення охорони праці  виробничої гігієни, а також запобігання нещасним випадкам та травматизму, що виникають внаслідок виробничої діяльності, пов’язані з нею або мають місце у процесі її здійснення, зокрема шляхом мінімізації причин виникнення ризиків, властивих виробничому середовищу;
  2. прийняти правила з техніки безпеки та гігієни праці;
  3. забезпечити виконання таких правил шляхом заходів нагляду за дотриманням їхніх вимог;
  4. сприяти поступовому розвиткові призначених для всіх працівників служб виробничої гігієни, головне завдання яких полягає у здійсненні профілактичнихі консультативних функцій.
  • Право кожного працівника на умови праці, які відповідають вимогам безпеки та гігієни, – це «широко визнаний принцип, який безпосередньо випливає з права на особисту недоторканність, одного з основоположних принципів прав людини»121.

  • Отже, мета ст. 3 ЄСХ безпосередньо пов’язана з метою ст. 2 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка закріплює право на життя122.

  • Стаття 3 ЄСХ стосується як державного, так і приватного секторів123.

  • Профілактика професійного ризику повинна стати пріоритетом. Її необхідно включити до державних заходів на всіх рівнях і зробити частиною різноманітних напрямів публічної політики (політики в галузі зайнятості, у справах інвалідів, щодо забезпечення рівних можливостей тощо)124. Політику й стратегії в цій галузі варто регулярно оцінювати й переглядати, особливо з погляду характеру професійних ризиків.

  • Роботодавець, незалежно від дотримання правил охорони праці, повинен регулярно проводити оцінку виробничих ризиків і вживати профілактичних заходів, які відповідають характеру ризиків, одночасно з інформуванням та навчанням працівників. Роботодавці також повинні забезпечити адекватне інформування, підготовку й медичний нагляд  тимчасовим працівникам і працівникам за строковими трудовими договорами (наприклад, враховуючи кумулятивний термін впливу шкідливих речовин на працівників у результаті роботи в різноманітних працедавців)125.

  • ЄСХ не зазначає, які саме ризики підлягають регулюванню.
    Нагляд провадиться опосередковано на основі таких міжнародних технічних норм гігієни та безпеки праці на виробництві, як конвенції МОП і директиви Європейської спільноти щодо безпеки та гігієни праці.

  • У внутрішньодержавному праві повинно існувати рамкове законодавство (зазвичай, Трудовий кодекс), у якому встановлені обов’язки роботодавців, права й обов’язки працівників і конкретні вимоги. До факторів ризику, яким на сьогодні ЄКСП приділяє особливу увагу, належать такі:

    - створення, модифікація та обслуговування робочих місць (обладнання, гігієна);
    - небезпечні засоби та речовини;
    - ризики, пов’язані з певними секторами (сектор охорони здоров’я конкретно не згадується).

  • Більшість перелічених вище ризиків регулюють спеціальні інструкції, які встановлюють достатньо деталізовані правила для того, щоб їх можна було адекватно й ефективно застосовувати126. Водночас ЄКСП не вважає, що для дотримання ст. 3 (ч. 2) держави зобов’язані запроваджувати особливий вид страхування від професійних захворювань і нещасних випадків на робочому місці127.

  • Для всіх працівників, усіх робочих місць і всіх видів діяльності повинні встановлюватися правила безпеки та гігієни праці128.

  • Необхідно проводити регулярні інспекції для контролю за дотриманням правил та застосовувати ефективні штрафні санкції у разі порушень 

121 РЄ. Висновки I. Заява про тлумачення ст. 3.

122 РЄ. Висновки. (XIV-2). Заява про тлумачення ст. 3.

123 РЄ. Висновки II. Заява про тлумачення ст. 3.

124 РЄ. Висновки 2005: Литва.

125 РЄ. Висновки 2003: Болгарія.

126 РЄ. Висновки: Норвегія. (XIV-2).

127 Рішення у справі «Фонд Марангопулоса із захисту прав людини (ФМПЛ) проти Греції» від 6 грудня 2006 р. (30/2005).

128 РЄ. Висновки 2005: Естонія.

17.11.2017.

17 листопада у світі відмічається Міжнародний день недоношених дітей (World Prematurily Day)

У 2009 році за ініціативи Європейського фонду турботи...
17.11.2017.

Як регулюються відносини лікар-пацієнт в Україні?

Особливо звертається увага на аспекти відносин...
17.11.2017.

Визначили основні кроки впровадження реформи

15-16 листопада 2017 року Міністерство охорони...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...