Право на умови праці, що відповідають вимогам безпеки й гігієни

ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Медичний персонал рентгенологічного відділення часто зазнає небезпечного впливу високих рівнів рентгенівського опромінення через несправність обладнання, яке давно не перевіряється й не замінюється.

Медсестра заражається ВІЛ унаслідок використання неякісно простерилізованого медичного інструментарію.

Їдальню для персоналу не закривають, незважаючи на неодноразово виявлені порушення елементарних норм гігієни.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 3 ЄСХ

 («Право на безпечні та здорові умови праці»):
З метою забезпечення ефективного здійснення права на безпечні та здорові умови праці Сторони зобов’язуються, консультуючись з організаціями роботодавців і працівників:

1. розробити, здійснювати і періодично переглядати послідовну національну політику в галузі охорони праці, виробничої гігієни і виробничого середовища. Головною метою цієї політики є поліпшення охорони праці  виробничої гігієни, а також запобігання нещасним випадкам та травматизму, що виникають внаслідок виробничої діяльності, пов’язані з нею або мають місце у процесі її здійснення, зокрема шляхом мінімізації причин виникнення ризиків, властивих виробничому середовищу;
2. прийняти правила з техніки безпеки та гігієни праці;
3. забезпечити виконання таких правил шляхом заходів нагляду за дотриманням їхніх вимог;
4. сприяти поступовому розвиткові призначених для всіх працівників служб виробничої гігієни, головне завдання яких полягає у здійсненні профілактичнихі консультативних функцій.

• Право кожного працівника на умови праці, які відповідають вимогам безпеки та гігієни, – це «широко визнаний принцип, який безпосередньо випливає з права на особисту недоторканність, одного з основоположних принципів прав людини»¹²¹.
  
  
• Отже, мета ст. 3 ЄСХ безпосередньо пов’язана з метою ст. 2 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка закріплює право на життя122.
  
  
• Стаття 3 ЄСХ стосується як державного, так і приватного секторів¹²³.
  
  
• Профілактика професійного ризику повинна стати пріоритетом. Її необхідно включити до державних заходів на всіх рівнях і зробити частиною різноманітних напрямів публічної політики (політики в галузі зайнятості, у справах інвалідів, щодо забезпечення рівних можливостей тощо)¹²⁴. Політику й стратегії в цій галузі варто регулярно оцінювати й переглядати, особливо з погляду характеру професійних ризиків.
  
  
• Роботодавець, незалежно від дотримання правил охорони праці, повинен регулярно проводити оцінку виробничих ризиків і вживати профілактичних заходів, які відповідають характеру ризиків, одночасно з інформуванням та навчанням працівників. Роботодавці також повинні забезпечити адекватне інформування, підготовку й медичний нагляд  тимчасовим працівникам і працівникам за строковими трудовими договорами (наприклад, враховуючи кумулятивний термін впливу шкідливих речовин на працівників у результаті роботи в різноманітних працедавців)¹²⁵.
  
  
• ЄСХ не зазначає, які саме ризики підлягають регулюванню.
  Нагляд провадиться опосередковано на основі таких міжнародних технічних норм гігієни та безпеки праці на виробництві, як конвенції МОП і директиви Європейської спільноти щодо безпеки та гігієни праці.
  
  
• У внутрішньодержавному праві повинно існувати рамкове законодавство (зазвичай, Трудовий кодекс), у якому встановлені обов’язки роботодавців, права й обов’язки працівників і конкретні вимоги. До факторів ризику, яким на сьогодні ЄКСП приділяє особливу увагу, належать такі:
  
  - створення, модифікація та обслуговування робочих місць (обладнання, гігієна);
  - небезпечні засоби та речовини;
  - ризики, пов’язані з певними секторами (сектор охорони здоров’я конкретно не згадується).
  
  
• Більшість перелічених вище ризиків регулюють спеціальні інструкції, які встановлюють достатньо деталізовані правила для того, щоб їх можна було адекватно й ефективно застосовувати¹²⁶. Водночас ЄКСП не вважає, що для дотримання ст. 3 (ч. 2) держави зобов’язані запроваджувати особливий вид страхування від професійних захворювань і нещасних випадків на робочому місці¹²⁷.
  
  
• Для всіх працівників, усіх робочих місць і всіх видів діяльності повинні встановлюватися правила безпеки та гігієни праці¹²⁸.
  
  
• Необхідно проводити регулярні інспекції для контролю за дотриманням правил та застосовувати ефективні штрафні санкції у разі порушень 

_{122 РЄ. Висновки. (XIV-2). Заява про тлумачення ст. 3.}

_{123 РЄ. Висновки II. Заява про тлумачення ст. 3.}

_{124 РЄ. Висновки 2005: Литва.}

_{125 РЄ. Висновки 2003: Болгарія.}

_{126 РЄ. Висновки: Норвегія. (XIV-2).}

_{127 Рішення у справі «Фонд Марангопулоса із захисту прав людини (ФМПЛ) проти Греції» від 6 грудня 2006 р. (30/2005).}

_{128 РЄ. Висновки 2005: Естонія.}