28.11.2016

24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР) відбулася дискусія стосовно ініціатив Уряду та МОЗ України щодо ціноутворення на лікарські засоби та реімбурсації. Від профільного міністерства у дискусії взяв участь радник міністра охорони здоров’я Іван Чурилович.

Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, звернув увагу на те, що очільник Уряду постійно говорить про референтне ціноутворення як про механізм ціноутворення. Хоча насправді у цивілізованих країнах «референтна ціна» — це рівень відшкодування вартості лікарського засобу з боку держави. Тобто, користуючись цим терміном, представники Уряду не розуміють його справжнього значення.

Експерт звернув увагу на нещодавно зареєстрований у Парламенті законопроект «Про внесення змін до деяких законів Украї­ни щодо впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів із застосуванням механізму відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації)» (реєстр. № 5432). На думку доповідача, він недосконалий, але принаймні запроваджує новий для України термін. «Референтне ціноутворення — це фінансовий механізм, при якому третя сторона встановлює максимальну ціну, яка реімбурсується (відшкодовується). Це ціна, яку сплачує держава або страховий фонд, але не пацієнт. Механізм референтного ціноутворення не застосовується для прямого цінового регулювання», — зауважив експерт.

Що таке міжнародне референтне ціноутворення, про яке наразі активно дискутують в Украї­ні на різних рівнях влади? Це механізм для стримування державних витрат на відшкодування вартості лікарських засобів. У більшості випадків він є предметом переговорів між державою та міжнародними фармацевтичними виробниками, але це не є адміністративним механізмом для визначення оптово-відпускних цін.

В Україні амбулаторне споживання лікарських засобів практично не відшкодовується з боку держави, й дороговартісні препарати, які в цивілізованих країнах включені до систем реімбурсації, в нашій країні придбаваються громадянами за власні кошти. Тому обсяги споживання саме дороговартісних інноваційних лікарських засобів мізерні.

Ситуація погіршується тим, що в українській регуляторній політиці немає прозорості та передбачуваності. Як приклад доповідач навів ситуацію з проектами постанов щодо референтного ціно­утворення та реімбурсації. 9 листопада Уряд їх ухвалив, а 17 листопада МОЗ України знов оприлюднив відповідні проекти для громадського обговорення.

Детальніше…