Фармацевт, як і будь-який інший працівник аптеки, не може бути змушений сплачувати за свої кошти вартість товарів (у тому числі лікарських засобів і медичних виробів), у яких закінчився термін придатності. Єдина гіпотетична ситуація, коли це правило може не працювати, — якщо внаслідок винних дій працівника, пов’язаних з поводженням з простроченим товаром, на аптечний заклад накладено штраф та/або зобов’язано виплатити компенсацію третій особі (наприклад споживачу, що постраждав від придбання простроченого товару), як більш детально розглянуто нижче.
Фармацевти є працівниками аптечних закладів, а, отже, їх відносини з роботодавцем регулюються законодавством про працю, зокрема Кодексом законів про працю (далі — КЗпП). Відповідно до КЗпП (ст.ст. 127, 130–138), вирахування з працівника коштів на користь роботодавця передбачене лише якщо:
(а) до цього працівнику було зроблено певні виплати, які підлягають поверненню (наприклад невикористана частина авансу на відрядження; виплати, зроблені внаслідок лічильної помилки, тощо) — а це не стосується ситуації, що розглядається у даній статті, адже мова йде про вирахування вартості прострочених товарів; або
(б) у рамках накладення на працівника матеріальної відповідальності за завдану роботодавцю шкоду.
Отже, можна зробити висновок, що розглядати питання про стягнення з працівника коштів за прострочені лікарські засоби та медичні вироби можна виключно через призму притягнення працівника до матеріальної відповідальності — звичайно ж, за наявності на це підстав, про що далі.
МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Виходячи з положень КЗпП (ст. 130) та узагальнення судової практики (Постанова Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 р. № 14), матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника за сукупності таких умов:
- наявність завданої працівником роботодавцеві матеріальної шкоди (при цьому до шкоди також належать суми штрафів та/або компенсацій на користь третіх осіб, стягнених з роботодавця внаслідок винних дій працівника);
- шкода, вчинена працівником внаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;
- дії (бездіяльність) працівника, що призвели до нанесення шкоди роботодавцю, були винними і протиправними;
- наявний прямий причинно-наслідковий зв’язок між винними діями працівника та спричиненою роботодавцю шкодою.
Проте лише наявності простроченої продукції в аптеці замало для притягнення працівника до матеріальної відповідальності, навіть якщо ситуація з простроченням і мала місце з вини працівника.
