RSSВерсія для друку
Національний перелік: практичні аспекти використання
30.08.2017

Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено нову редакцію Націо­нального переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), який набув чинності 25 березня 2017 р. З 1 січня 2018 р. у межах Національного переліку повинні здійс­нюватися закупівлі лікарських засобів закладами охорони здоров’я та безоплатний або пільговий відпуск ліків згідно з постановою КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», а також відпуск ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню, згідно з постановою КМУ від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів». Разом з тим цей перелік не розповсюджується на закупівлі лікарських засобів міжнародними організація­ми — для цих закупівель існує окрема номенклатура. Зауважимо, що за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до Національного переліку. Виникає питання — якою є потреба у цих лікарських засобах? Наше видання оцінило загальний обсяг потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, та проаналізувало його в контексті практичного застосування. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research».

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ТА СТАТИСТИКА

Згідно з Положенням про Національний перелік, затвердженим наказом МОЗ від 11.02.2016 р. № 84 «Про затвердження Положення про Національний перелік основних лікарських засобів та Положення про експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів», структура та зміст Національного переліку базуються на останньому виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. При складанні Національного переліку збережено структуру Базового переліку ВООЗ — його поділено на розділи, до яких включено міжнародні непатентовані наз­ви (МНН) лікарських засобів та лікарські форми. При цьому одна й та сама МНН може міститися у різних розділах.

Як і Базовий перелік ВООЗ, український Національний перелік не містить кодів АТС-класифікації та кодів Міжнародної класифікації хвороб (МКХ). Це суттєво ускладнює його використання для статистичних розрахунків.

Зауважимо, що розвинені країни та ВООЗ для статистичних розрахунків використовують статистичні класифікації, а саме АТС-класифікацію лікарських засобів та Міжнародну класифікацію хвороб (на сьогодні у світі використовується Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, відома як МКХ-10). Для прикладу можна взяти позитивний перелік будь якої країни, де застосовується механізм реімбурсації, й побачити, що він являє собою перелік торгових назв лікарських засобів із зазначенням лікарської форми та коду АТС-класифікації.

ОБСЯГИ РЕГУЛЯЦІЇ

З ухваленням Національного переліку скасовано постанову КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету», якою визначався перелік лікарських засобів, які заклади охорони здоров’я могли закуповувати за бюджеті кошти, а аптечні заклади — реалізовувати в межах безоплатного або пільгового забезпечення певних категорій населення відповідно до постанови КМУ № 1303.

Скасування постанови КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1071 викликало резонанс у суспільстві, адже перелік лікарських засобів, включених до нового Національного переліку, значно менший у порівнянні з переліком, затвердженим постановою КМУ № 1071. Тому 23.08.2017 р. Уряд ухвалив рішення щодо відтермінування до 1 січня 2018 р. обов’язкового застосування Національного переліку під час державних закупівель та безоплатного або пільгового відпуску ліків відповідно до постанови КМУ № 1303. Таким чином, до 1 січня 2018 р. заклади охорони здоров’я можуть закуповувати, а аптечні заклади — відпускати безоплатно або на пільгових умовах лікарські засоби, які зареєстровані в Україні.

Нагадаємо, що постановою КМУ від 4 липня 2017 р. № 547 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333» до нового Національного переліку внесені зміни з метою включення МНН, які регулюються у рамках урядової програми «Доступні ліки».

Джерело