· Кожен медик має право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації, а також підвищувати свою кваліфікацію і проходити перепідготовку. Щоб ці права не були умовними і лікарі могли розвиватися професійно без бюрократичних бар’єрів, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України кардинально змінює базові підходи. Розповідаємо детально про зміни, права лікарів і можливості впливати на ситуацію.
Про освіту лікарів
Уперше в історії незалежної України держава впроваджує комплексний підхід і впроваджує Стратегію розвитку медичної освіти. Її підтримали міжнародні експерти, зокрема, голова Світової федерації медичної освіти Девід Гордон високо оцінив план змін в українській освіті, а Україну вперше представили на Світовій конференції Всесвітньої організації медичної освіти, яка є світовим центром із розробки стандартів медичної освіти на міжнародному рівні.
Докорінна зміна підходів у навчанні і професійному розвитку дозволить українським лікарям бути конкурентоспроможними на міжнародному рівні і надавати пацієнтам якісні послуги.
За останні три роки зроблено важливі кроки для якісної зміни медичної освіти:
- впроваджено поріг для вступу на медичні спеціальності, щоб відбирати у навчальні заклади вищої медичної освіти лише сильних і вмотивованих абітурієнтів;
- з 2019 р. студенти-медики складатимуть Єдиний державний кваліфікаційний іспит — нову комплексну атестацію профільних знань студентів-медиків;
- проведено міжнародне моніторингове дослідження якості вищої медичної освіти;
- впроваджено безперервний професійний розвиток для лікарів.
Усі ці кроки спрямовані на те, щоб кожен лікар міг якісно реалізувати своє право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації.
Про професійний розвиток медиків
Кожен лікар має право на підвищення кваліфікації і перепідготовку. Водночас досі таке навчання було досить формальним і не завжди вимоги збігалися з реальними освітніми потребами лікарів. Щоб зняти бюрократичні бар’єри і зробити професійний розвиток максимально комфортним і корисним для кожного лікаря, МОЗ України цього року впровадило систему безперервного професійного розвитку:
Що змінилося:
- замість часто формальної і забюрократизованої атестації кожні 5 років — щорічне навчання за абсолютно чіткими і простими правилами;
- замість монополії провайдерів освітніх послуг (чітко визначених закладів, де підвищувати кваліфікацію) — вільний вибір тем, змісту і форматів навчання. Тепер лише лікар визначає, де, коли і як навчатися — в Україні чи за кордоном, дистанційно чи стаціонарно, у державному чи приватному освітньому закладі тощо;
- атестація: замість 20 сторінок статистичних показників і співбесіди лікарі подаватимуть індивідуальне освітнє портфоліо всього на 1 сторінку, без співбесіди.
За кожен вид навчання лікарю нараховуватиметься певна кількість балів, що зазначена в додатку до порядку проведення атестації лікарів. У 2019 р. набір 50 балів безперервного професійного розвитку рекомендований, а обов’язковим стане з 1 січня 2020 р. Лікарям, які повинні проходити чергову атестацію у 2019 р. та які навчалися на передатестаційному циклі у 2018 або 2019 р., буде нараховано 50 балів безперервного розвитку на основі документів, отриманих після успішного завершення передатестаційного циклу.
Про професійне ліцензування лікарської практики
Щоб врегулювати професійну діяльність лікарів, викорінити численні корупційні ризики і зловживання адміністративним ресурсом, МОЗ України розпочало підготовку до впровадження професійного ліцензування лікарів. Це зрозуміла та проста система, що базується на дотриманні вимог до безперервного професійного розвитку, стандартів належної лікарської практики та прав пацієнтів.
Розроблений у 2018 р. проект Концепції професійного ліцензування лікарів в Україні пройшов громадське обговорення, його підготовлено до розгляду Кабінетом Міністрів України. Починаючи з квітня МОЗ України разом з партнерами проводить серію публічних консультацій з лікарями, адміністраторами закладів охорони здоров’я, представниками департаментів охорони здоров’я по усій країні. Пропозиції, зауваження та коментарі щодо ключових питань запровадження професійного ліцензування лікарів, озвучені та обговорені в ході публічних консультацій, будуть враховані в процесі підготовки відповідного законопроекту.
Уже відбулися консультації в Києві, Львові, Ужгороді, Вінниці, Харкові, Сумах, Дніпрі. Наступні консультації будуть в Рівному, Черкасах, Одесі. Взяти участь зможуть лікарі з усіх сіл, селищ, міст, громад України. Лікарі, які не можуть бути присутніми на публічних консультаціях, але бажають висловити свою позицію, можуть зробити це за допомогою онлайн-опитування.
Про власну медичну практику
Ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики може отримати зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа, яка створила заклад охорони здоров’я, та фізична особа — підприємець.
Як відкрити приватну медичну практику лікарю — фізичній особі — підприємцю:
- Зареєструватися як фізична особа — підприємець (КВЕД «Загальна медична практика» (86.21)), отримати відповідне свідоцтво і зареєструватися в органах податкової служби.
- Орендувати приміщення, що відповідає вимогам Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я ДБН В.2.2-10-2001» та встановленим санітарним нормам.
- Закупити обладнання.
- Отримати ліцензію на ведення медичної практики. Організаційні, кадрові й технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, визначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 285.
- Для лікарів, що надають первинну медичну допомогу, зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я, перед тим обравши і встановивши медичну інформаційну систему. Щоб отримувати кошти за надані послуги, необхідно укласти договір з Національною службою здоров’я.
Фізична особа — підприємець має право наймати на роботу лікарів з вищою медичною освітою та молодих спеціалістів з медичною освітою згідно із законодавством (п. 2.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики). Суб’єкти господарювання, що ведуть медичну практику, повинні провадити діяльність відповідно до заявлених у відомостях про стан матеріально-технічної бази лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.
Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до медичної практики після проходження стажування. У разі надання платних медичних послуг суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві (пацієнтові) розрахунковий документ, який засвідчує факт виконання роботи, надання платної послуги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Де закріплені права на професійну діяльність і підвищення кваліфікації
Право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації закріплене в таких документах:
- Конституція України (статті 43 (ч. 1), 53 (ч. 1));
- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. (стаття 197 (п. 197.1.5, 197.1.6));
- Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII;
- Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: Закон України від 04.11.2011 р.;
- Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. (статті 3, 17, 33, 35—35-5, 74 (ч. 1), 74-1, 77 (п. «а»));
- Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. (стаття 7);
- Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609;
- Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів: Наказ МОЗ України від 22.02.2019 р. № 446;
- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»: Наказ МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117;
- Про Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн: Наказ МОЗ України від 19.08.1994 р. (у редакції наказу від 08.07.2006 р.) № 118-С;
- Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285;
- Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723;
- Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами: Наказ МОЗ від 31.10.2011 р. № 724;
- Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються: Наказ МОЗ України від 10.02.2011 р. № 80;
- Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю: Наказ МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195;
- Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385;
- Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.
Право на підвищення кваліфікації, перепідготовку закріплене в таких документах:
- Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів: Наказ МОЗ України від 22.02.2019 р. № 446;
- Про вищу освіту: Закон України (стаття 10);
- Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України (стаття 77 (п. «в»)).
