Інсомнія — це суб’єктивне невдоволення якістю або тривалістю сну. Безсоння може призводити до постійної втоми, зниження працездатності, супроводжуватися відчуттям «розбитості» та психологічного дискомфорту. Первинна (психофізіологічна) інсомнія трапляється приблизно у третини пацієнтів із розладами сну.
Медикаментозне лікування пацієнтів з інсомнією полягає у застосуванні снодійних препаратів (гіпнотиків), проте їх використання обмежене у зв’язку із ризиком розвитку звикання та толерантності.
Згідно із сучасними уявленнями, антидепресанти не спричинюють розвитку звикання та теоретично можуть застосовуватися у менеджменті інсомнії. Разом з тим терапевтична ефективність та безпека застосування антидепресантів при безсонні на сьогодні вивчені недостатньо.
Науковці Саутгемптонського університету (University of Southampton, Aldermoor Health Centre, Aldermoor Close, Southampton, UK) проаналізували результати рандомізованих контрольованих досліджень, спрямованих на визначенняефективності та безпеки застосування антидепресантів у пацієнтів з первинною інсомнією. Результати роботи опубліковано 14 травня 2018 р. у Кокрейнівській базі даних систематичних оглядів (Cochrane Database of Systematic Reviews).
Оцінка рандомізованих контрольованих досліджень: джерела інформації
Автори провели аналіз 23 рандомізованих контрольованих досліджень (2806 учасників), направлених на оцінку ефективності та безпеки застосування антидепресантів у терапії безсоння.
Проведено аналіз баз даних до липня 2015 р.: Кокрейнівського центрального реєстру контрольованих досліджень CENTRAL (Cochrane Central Register of Controlled Trials), інформаційних баз даних MEDLINE, Embase та PsycINFO.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) при безсонні
З метою оцінки ефективності та безпеки застосування антидепресантів групи СІЗЗС, зокрема пароксетину та флуоксетину, проведено аналіз трьох рандомізованих контрольованих досліджень, в яких взяли участь 135 пацієнтів.
