Позивач звернувся  до суду  з позовом, згідно якого просить:

1) Визнати  безпідставним взяття  його  на облік лікарем-психіатром  Олександрівської  ЦРЛ як такого, що хворіє на психопатію  та зняти його з обліку.

2) Визнати недійсними:

-  індивідуальну карту  Олександрівської ЦРЛ  амбулаторного хворого на ім’я ОСОБА_1 за №301.9 від 02.02.1978 року (ф.025/0);

- контрольну карту Олександрівської ЦРЛ диспансерного  спостереження за психічно хворим  № 1146 від  18.05.1978 року відносно ОСОБА_1  (ф.030/0);

- запис в журналі обліку психічно хворих  Олександрівської ЦРЛ  відносно ОСОБА_1  за №72 по Олександрівському району.

3) Стягнути з  Олександрівської ЦРЛ  на  його користь моральну шкоду  у розмірі   2510 грн. 00 коп., понесені судові витрати.

Представник  відповідача  у судовому засіданні  позов не визнав  та пояснив, що позивач   працював у лікарні, постійно  писав скарги, створював  конфліктні ситуації, виступав «борцем за справедливість», часом вів  себе неадекватно, а тому  лікар-психіатр,  встановивши  йому діагноз –психопатія, поставив на психіатричний облік. Наявність у нього  психіатричного захворювання  підтверджувалося висновком Московської  психіатричної клініки.  

Третя особі зі сторони відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – лікар-психіатр  Олександрівської ЦРЛ ОСОБА_2 у судовому засіданні  позов не визнав  та пояснив, що  з 1977 року працює лікарем-психіатром  Олександрівської ЦРЛ. Також був  обраний  головою  профкому лікарні. А тому  всі скарги позивача, його  конфліктні ситуації  з адміністрацією лікарні,   розглядалися за його участю. Інформація позивача  не підтверджувалася. Комісії, що неодноразово приїздили  за його скаргами,  мали сумнів  у  його психічному  здоров’ї. Керівництво лікарні дало вказівку  йому як лікарю-психіатру розібратися у   психічному стані  ОСОБА_1.  Ознайомившись з відповідною літературою, проконсультувавшись  з спеціалістами в цій області, встановив, що позивач  страждає психопатією - неадекватно веде себе у конфліктних ситуаціях. В лютому 1978 року  завів на нього картку та поставив  на пасивний психіатричний  облік, про що знав позивач.   Працював  поряд  з ним, а  тому  постійно бачив його поведінку , потреби у додатковому обстеженні не було. У цьому ж році  слідчий  Олександрівського РВВС  надав йому  на ознайомлення висновок обстеження ОСОБА_1  психіатричною клінікою м.Москва, де було  зазначено, що за відсутності об’єктивного  аналізу не можуть дати остаточний висновок, рекомендують провести  диференційну діагностику -  шизофренія чи психопатія .  Вважає, що вірно встановив діагноз   позивачу  і обґрунтовано поставив на  психіатричний облік. Не погоджується з висновками  судово-психіатричної експертизи  про відсутність  психічного захворювання у позивача, оскільки вони не мали можливості  постійно спостерігати за його поведінкою, його хвороба проявляється лише у конфліктних ситуаціях.

Задовольнити позов частково.

 Визнати безпідставним взяття  на облік лікарем-психіатром  Олександрівської районної центральної лікарні  ОСОБА_1 як такого, що хворіє на психопатію  та зняти його з обліку.

 Визнати недійсними :

-  індивідуальну карту  Олександрівської ЦРЛ  амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_1 за №301.9 від 02.02.1978 року (ф.025/0);

- контрольну карту Олександрівської ЦРЛ диспансерного  спостереження за психічно хворим  № 1146 від  18.05.1978 року відносно ОСОБА_1  (ф.030/0);

- запис в журналі обліку психічно хворих  Олександрівської ЦРЛ  відносно ОСОБА_1  за №72 по Олександрівському району.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Олександрівської  центральної  районної лікарні на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1620 гривень 21 копійки .