10 жовтня світова громадськість відзначає Всесвітній День паліативної та хоспісної допомоги.
За визначенням ВООЗ, паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх родин, які зіштовхнулися із проблемою смертельного захворювання.
Малопотужна онкологічна служба амбулаторно-поліклінічних закладів не спроможна забезпечити належну медичну, соціальну та психологічну допомогу невиліковним хворим, в результаті чого вся робота на дільничних та сімейних лікарів, а в термінальних стадіях – на станції швидкої медичної допомоги.
Досвід країн з розвинутою паліативною медициною свідчить, що єдиною формою надання медичної і соціальної допомоги є медичні заклади «Хоспіси» – притулки для догляду за такими пацієнтами спеціально підготовленим персоналом.
Комунальна Львівська міська лікарня «Хоспіс» перший такий медичний заклад в Україні була відкрита у 1997 році.
Основне завдання — надати допомогу, знеболити, дати можливість відійти з життя достойно.
Іншими словами — забезпечення гідного життя до останнього подиху безнадійно хворої людини.
«Хоспіс» — структура медико-соціальна з обстановкою, що наближена до домашньої. Така позиція в організації «Хоспісу» допомагає забезпечити інкрабельному пацієнтові психологічний комфорт, який базується на індивідуальному підході в кожному конкретному випадку, з урахуванням стану здоров’я, психологічних чи соціальних потреб.
