Цей документ – дорожня карта реформування системи крові в Україні з покроковим планом змін. МОЗ також заохочує центри крові до самостійної роботи: державно-приватного партнерства і співпраці з місцевими органами влади. Це альтернативний шлях осучаснення українських центрів крові.
У Міністерстві охорони здоров’я відбувся круглий стіл з проблемних питань державного регулювання донорської крові та використання її компонентів в Україні. До дискусії, в якій брала участь Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, були залучені науковці, громадськість та керівники служб крові з усіх куточків України.
Нині найболючішим питанням функціонування системи донорської крові є неефективне використання крові та плазми. А проблема – у відсутності належного контролю за її якістю та недостатня перевірка донорів на можливі інфекційні захворювання. На сьогоднішній день наша кров у 60 разів частіше (порівняно з показниками країн Європейського союзу) є непридатною через віруси ВІЛ/СНІД, гепатити В,С, туберкульоз та сифіліс.
У той час, коли пацієнти з різними захворюваннями не отримують достатнього лікування препаратами з компонентів крові, великі обсяги плазми не використовуються і утилізуються. Причина – застаріле обладнання, відсутність коштів на його оновлення, неефективне управління, а відтак — не відповідність міжнародним стандартам при заборі крові, її переробці та перевірці на інфекції. Щороку через це медицина втрачає близько 30-40 мільйонів гривень.
«Донорство крові в Україні – це дуже гостре питання. Його актуальність особлива, зважаючи на військові дії на Сході. Українські військові, які захищають нас від російського агресора, постійно потребують якісно перевіреної, безпечної крові. Натомість ми маємо великі проблеми з цим», — зазначив Заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик.
МОЗ вже має готове рішення реформування донорства – Стратегію розвитку національної системи крові. Після погодження Міністерством юстиції України, документ, що врегулює обіг донорської крові в Україні зі стандартами ЄС, буде винесено на затвердження Уряду. Стратегія має дати старт реформі системи крові, що гарантуватиме вірусну безпеку переливання та можливість виготовляти прогресивні препарати з використанням компонентів крові.
«Вирішувати усі ці проблеми треба системно, впроваджувати та регламентувати на державному рівні. Але це не означає, що нині служби крові мають право скласти руки та чекати. Вони можуть змінюватися та працювати самостійно. Яскравий приклад — центр служби крові у Сумській області. Вони пішли шляхом державно-приватного партнерства. І це дало свої результати: нині вони — найсучасніший обласний центр крові, який має новітнє обладнання та зможе витримати іспит за міжнародними стандартами. Вони готові ділитись своїми надбаннями та досвідом», — зазначив Роман Ілик.
Довідково: ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» щоденно приймає 300 донорів, 80% з яких є активними донорами до 35 років. Центр вже має електронний реєстр перевірених донорів і автоматизований контроль запасів крові та її компонентів. Центр крові на Сумщині забезпечує потребу населення міста та всієї Сумської області на 100%.
