Право на вільний вибір лікаря закріплено у законодавстві ще в перші роки незалежності України. Але насправді вільно — без прив’язки до дільничного лікаря, місця реєстрації (прописки) тощо — українці змогли вибирати своїх сімейних лікарів, терапевтів чи педіатрів лише з середини минулого року. У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України детально розповідають, що означає свобода вибору і згода на медичне втручання і яке відношення це має до пацієнторієнтованої системи охорони здоров’я.
Свобода вибору в галузі охорони здоров’я: що це означає і як реалізується
Право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я означає:
- право на вільний вибір лікаря;
- право на заміну лікаря;
- право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
- право на вибір закладу охорони здоров’я;
- право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (якщо в держави вистачить грошей —прим. ред.).
У квітні минулого року розпочалася національна кампанія з вибору лікаря «Лікар для кожної сім’ї»: українці почали вибирати терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів і підписувати з ними декларації, а гроші «пішли за пацієнтами» у вибрані ними заклади. Це вперше кожен українець насправді вільно і без жодних «але» міг вибрати того фахівця, якому насправді довіряє, і той заклад, в який йому зручно звертатися.
Нові правила зняли всі обмеження, пов’язані з місцем реєстрації чи проживання: вибрати свого терапевта, педіатра чи сімейного лікаря можна у будь-якому медичному закладі будь-якого населеного пункту країни (який надає первинну медичну допомогу і підписав угоду з Національною службою здоров’я України(НСЗУ) — прим. ред.). Головне — знайти фахівця, якому ви готові довірити своє здоров’я чи здоров’я своєї дитини.
Водночас лікар, як і пацієнт, теж має права. У цьому разі — право відмовити пацієнту в підписанні декларації. Наприклад, якщо лікар уже набрав оптимальну кількість пацієнтів.
