RSSВерсія для друку
Первинна ланка медичної допомоги: що зміниться з 1 липня?
15.06.2018

З липня 2018 р. ці заклади та їх відокремлені амбулаторії працюватимуть за новими правилами. По-перше, зміниться система фінансування цих закладів, вони не будуть отримувати фінансування від МОЗ України чи місцевої влади, а будуть отримувати оплату від НСЗУ за чітко виписаний перелік послуг (прим. ред.: Перелік послуг затверджений наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504). Зокрема, до послуг лікаря первинної медичної допомоги входять профілактичні огляди пацієнтів із 7 груп ризику, 8 основних аналізів і досліджень, профілактичні щеплення, діагностика та лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, спостереження неускладненої вагітності та супровід хронічних хворих, а також направлення на діагностику та лікування на інші рівні медичної допомоги в разі необхідності.

По-друге, до закладів первинної ланки висуватимуться вимоги щодо надання цих послуг як з точки зору медицини, так і з точки зору сервісу. Таким чином, застосовуватиметься принцип «гроші йдуть за пацієнтом», а пацієнти та лікарі матимуть чіткий перелік медичних послуг на «первинці», який гарантовано оплачується державою та є безоплатним для пацієнтів.

Більш детально про зміни первинної ланки розповів Олег Петренко. З липня реформа системи фінансування системи охорони здоров’я вступає в фазу реалізації. Система охорони здоров’я переходить на новий тип відносин між державою в особі НСЗУ та закладами охорони здоров’я.

«Договори, які укладають заклади охорони здоров’я з НСЗУ, насправді укладені на користь третьої особи — споживача медичних послуг. НСЗУ розраховує на те, що з часом, коли реформа увійде в силу і коли кожна із сторін зрозуміє свою роль, кількість звернень до лікарів первинної ланки збільшиться, так як це відбувається у розвинених країнах, де на первинному рівні вирішується 80% проблем», — відзначив голова НСЗУ.

Заклади охорони здоров’я, які на сьогодні уклали договори з НСЗУ, провели велику роботу на шляху до реформування системи фінансування. Вони удосконалили місце, де надаються послуги, виконали вимоги щодо матеріально-технічного оснащення, провели роботу з лікарями. Окрім того, оснастили лікарів комп’ютерною технікою та доступом до інтернет-мережі. При цьому це відбулося не тільки в крупних містах, а й у невеликих селах, навіть у гірській місцевості.

З моменту оголошення про початок укладання договорів, до НСЗУ надійшло 233 заяви від закладів охорони здоров’я, з яких 186 — це заклади комунальної форми власності, 21 — комунально-бюджетна установа та 26 — приватних. Таким чином, договір з НСЗУ можуть укладати заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності.

На сьогодні укладено договори зі 149 закладами охорони здоров’я комунальної форми власності. На жаль, не всі заклади змогли виконати технічні вимоги, які регламентовані законом. НСЗУ було відправлено 152 пропозиції на укладання договорів, проте навіть на цьому етапі 3 заклади охорони здоров’я не змогли довести до кінця цей процес. Сьогодні доопрацьовуються заяви приватних закладів охорони здоров’я, а вже найближчим часом НСЗУ планує укласти договори з 9 такими закладами.

Особливості впровадження реформи фінансування у 2018 р. та бюджетного законодавства зобов’язують автономізуватися та підписувати договори з НСЗУ одразу всі заклади окремого бюджету, тобто всі заклади міста, району або об’єднання територіальних громад. Тому комунальні заклади цього року мають 3 можливості перейти на нову модель фінансування — у липні, жовтні та наприкінці грудня. Для приватних закладів та лікарів — фізичних осіб — підприємців таких обмежень не існує — вони можуть розпочати працювати з НСЗУ в будь-який час.

З 1 липня 2018 р. набуває чинності наказ МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504, який визначає порядок надання первинної медичної допомоги. Відповідно до цього документа пацієнт зможе звертатися до лікаря первинної ланки для вирішення більшості своїх проблем. Окрім того, заклади, які уклали договори з НСЗУ, мають забезпечити сервісні послуги для пацієнтів, а саме попередній запис на прийом (телефоном чи через інтернет), надання інформації щодо часового інтервалу надання послуг та інформацію, де можна отримати медичні послуги поза графіком роботи лікаря. І ще однією сервісною вимогою НСЗУ до закладів охорони здоров’я є впровадження сервісу, який дозволяє забирати аналізи на місці, оскільки на сьогодні не всі заклади можуть це зробити в місці надання первинної допомоги.

Як вже повідомлялося, на території обслуговування закладів охорони здоров’я, які уклали договори з НСЗУ, проживає близько 8 млн осіб. На сьогодні з них більше 2 млн осіб вже обрали лікаря та підписали з ним декларацію. За даними електронної системи здоров’я eHealth, станом на 15 червня 2018 р. загалом по Україні укладено близько 8,6 млн декларацій із близько 22 тис. лікарями в більше ніж 1200 медичних закладах первинної ланки, які приєдналися до системи eHealth. При цьому процес підписання декларації з лікарем не має кінцевого терміну, і кожен українець рано чи пізно повинен буде обрати лікаря та підписати з ним декларацію. Цей вибір буде гарантований державою, і кошти будуть спрямовані в той заклад охорони здоров’я, у якому працює обраний пацієнтом лікар.

Щодо кількості пацієнтів, з якими лікар може укласти декларацію, існують певні ліміти. Так, для сімейного лікаря — це 1800 пацієнтів, для педіатрів — 900 та для терапевтів — 2000. Наприклад, медична практика сімейного лікаря з 1800 пацієнтами, яка працює за договором з НСЗУ, отримуватиме близько 1 млн грн. доходу за обслуговування пацієнтів незалежно від того, наскільки часто вони звертатимуться до лікаря.

Детальніше