Якість медичної послуги в новій системі охорони здоров’я визначається, перш за все, якістю професійної підготовки лікаря. Нині стратегія розвитку медичної освіти спрямована на створення спільноти професійних, етичних, мотивованих лікарів і є складовою реформи вищої медичної освіти та медичної реформи взагалі. О. Лінчевський зазначив, що наразі якісні зміни в системі підготовки лікарів і фармацевтів потребують її перезавантаження і трансформації. «Яким би не було забезпечення медикаментами, устаткуванням, які б не були фінансові стимули для роботи, ключовим для пацієнта, для його одужання є, насамперед, лікарська освіта. Якість охорони здоров’я в цілому не може бути кращою за професійну якість лікарів, які становлять ядро системи, її основу. Філософія принципів трансформації, побудови нової освітньої системи медичних спеціалістів полягає в особливому акценті на відбір вмотивованих, здібних абітурієнтів, студентів і згодом — лікарів. Власне ця концепція Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України реалізується у стратегії підтримки вмотивованого абітурієнта, здібного студента, активного лікаря», — підкреслив О. Лінчевський.
Якість освіти медичних працівників
Кінцевий результат підготовки лікаря великою мірою залежить від початкового відбору кандидатів на вступ до медичних університетів і якості подальшого навчання студентів. Ці дві умови О. Лінчевський називає головними, однаковою мірою важливими складовими якості підготовки лікаря: «Скажімо, яких би здібних абітурієнтів не відбирали, але якщо університет відверто слабкий, поганий і за великим рахунком не є університетом, то й результат навчання буде прогнозований. Так само, якщо відібрати в найкращий університет людей, які не прагнуть стати лікарями — вони не хотітимуть і не будуть лікарями, незалежно від якості навчання». Загалом підвищення якості професійної підготовки лікарів в Україні, крім відбору вмотивованих абітурієнтів, потребує контролю за якістю освіти під час навчання та випуску з університету, а також зміни системи післядипломної освіти.
Встановлення порогу для вступу абітурієнтів
В усьому світі для навчання на медичні спеціальності з огляду на специфіку професії відбирають кращих із кращих. Наприклад, в Іспанії середній бал для вступу до вишів встановлений на рівні 8,58 бала, тоді як на медичні спеціальності — 12,35 з максимальних 14. У Великій Британії вступ до медичного вишу можливий тільки з найвищими результатами (ААА) іспитів з хімії, біології та фізики/математики. В Японії лише близько 7% охочих стати лікарем долають необхідний прохідний бар’єр. Саме на питанні відбору МОЗ України акцентувало особливу увагу впродовж останніх двох років. Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) — один з об’єктивних інструментів відбору здібних абітурієнтів. Цього року вперше встановлено прохідний поріг на рівні 150 балів ЗНО з другого і третього предметів.
Аналіз рівня знань абітурієнтів медичних вишів, виконаний Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯ, директор — В. Карандій) після встановлення порогового значення 150 балів з біології, дозволяє умовно поділити всіх майбутніх лікарів на два типи:
1. Одні виявляють знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
