Можливо, вперше за історію фармацевтичного ринку, хоча й тимчасово, інтереси пацієнтів (щодо права на якісну, ефективну та з доказаною ефективністю фармацевтичну продукцію за адекватною ціною), окремих народних обранців, МОЗ, виробників, великих дистриб’юторів та окремих суб’єктів аптечної ланки співпадають.
Необхідно визнати, що на фармацевтичному ринку впродовж останніх років йде підпільна, непомітна для звичайних громадян і неспеціалістів війна, а 2018 р. є переломним — це останній рік рівноваги, коли ресурси та кошти супротивників для ведення такої війни поки ще приблизно рівні.
Але це не надовго. Прихована монополізація аптечних мереж, створення на аптечному ринку несприятливих умов для фізичних осіб — підприємців (ФОП), які не витримують умов недобросовісної конкуренції, подальше знищення комунальних і державних аптечних мереж з поступовим їх вихолощуванням у сільській місцевості, призведуть до остаточного закріплення на роздрібному аптечному ринку 2–3 кінцевих бенефіціарів. Й саме вони вирішуватимуть долю виробників фармацевтичної продукції та дистриб’юторів, що призведе до наступних наслідків:
1) фармацевтична промисловість буде фактично зруйнована, залишаться лише ті суб’єкти, котрі погодяться на злиття з мегамережами або на передачу контрольних пакетів акцій власних підприємств бенефеціарам аптечних мереж. І вже на сьогодні в умовах монополізації роздрібного аптечного ринку українські фармвиробники втрачають свою економічну привабливість перед іноземними інвесторами;
2) під питанням опиниться існування фармацевтичних дистриб’юторів, їх функції в умовах відсутності конкуренції будуть суттєво обмежені й цілком логічно виглядатиме їх приховане злиття з аптечними мегамережами (у тому числі шляхом уступки контрольних пакетів акцій), незавидна доля чекає й на невеличких дистриб’юторів;
3) невеличкі роздрібні аптечні суб’єкти, в тому числі ФОП, не витримають конкуренції і будуть знищені. Аналіз аптечного ринку свідчить, що процес активного знищення таких суб’єктів спостерігається впродовж останніх 3 років;
4) внаслідок монополізації і вищевикладеної перспективи розвитку фармринку спостерігатиметься подальше підвищення цін на фармпродукцію для кінцевих споживачів (пацієнтів та медичних закладів), у тому числі у зв’язку з подальшим поширенням маркетингових угод, які змушують фармвиробників перекладати цей тягар на плечі кінцевих споживачів.
Але можливий інший сценарій подальшого формування роздрібного аптечного ринку.
На думку автора, у 2018 р. усі вищезгадані суб’єкти ринку та інші особи, яким небайдужі проблеми медикаментозного забезпечення в Україні, повинні вирішити: чи й надалі триватиме монополізація аптечного ринку?
До речі, під час круглого столу на тему «Формування цін на лікарські засоби. Чому ліки продовжують дорожчати?», який відбувся 29 травня 2018 р. за ініціативою народного депутата Ірини Сисоєнко, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, один з представників фармвиробників озвучив суму, яку вимагають представники мегамереж за маркетинговими угодами, — до 40% вартості фармпродукції. Цікаво, що представники таких мереж на сьогодні є членами ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» (далі — ГС «АПАУ») і саме тому за підтвердженням цього факту учасники заходу звернулися до Володимира Руденка, директора ГС «АПАУ».
В. Руденко відповів, що маркетингові угоди не заборонені законом. А економічну доступність лікарських засобів можна забезпечити через запровадження медичного страхування та розширення програми реімбурсації.
Крім того, помітно, що з низки питань позиція директора ГС «АПАУ» В. Руденка та голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП») Олега Клімова співпадає.
Цікавим фактом є спроба рекламування власних можливостей під час VII Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2018» щодо сприяння укладенню маркетингових угод з боку юридичної фірми, зокрема у частині уникнення притягнення до юридичної відповідальності, зокрема, кримінальної. Однозначно, питання захисту прав пацієнтів та зниження цін на ліки не були головними пріоритетами цього заходу.
Що відбувалося раніше та відбувається сьогодні? Незважаючи на те, що більшість учасників фармринку висловлювали претензії щодо надзвичайної зарегульованості ринку, нині фактично відбувається його дерегуляція. На думку автора, з моменту отримання Україною незалежності й почалася фактична дерегуляція фармринку, наслідком якої є нинішній стан справ.
