Сьогодні в Україні діє Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (далі — Закон), що був прийнятий ще у 1999 р. З часу його прийняття відбулися організаційні зміни в системі охорони здоров’я, було виявлено його прогалини та недоліки. Разом з тим у світі такий напрямок, як трансплантологія, розвивається досить стрімко. Саме тому в останні роки гостро постало питання необхідності вдосконалення правової бази у сфері трансплантології в нашій країні. Нагадаємо, що 21 квітня 2016 р. Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині № 2386а-1 (автори — Ольга Богомолець та Оксана Корчинська), що дозволяє трансплантацію органів від померлих громадян України, базуючись на презумпції незгоди. Натомість МОЗ України брало участь у розробці законопроекту № 2386а (автори — Олег Мусій, Ірина Сисоєнко та ін.), яким було передбачено презумпцію згоди. Задля обговорення українських реалій розвитку трансплантації органів та тканин людини 18 серпня 2016 р. в ДУ «Інститут серця МОЗ України» відбулася прес-конференція на тему «Новий закон щодо трансплантації органів та тканин людини в українських реаліях: досвід та перспективи» за участю представників депутатського корпусу Верховної Ради України та МОЗ України. У заході також взяли участь пацієнти, які живуть з трансплантованим серцем понад 10 років, — Едуард Соколов, Сергій Мащенко, Павло Дорошко, якому 12 липня першому в Україні імплантували механічне серце, та Людмила Філяренко, яка очікує на встановлення другого механічного серця.
