Е-health – одна із складових, без яких неможливо впровадження медичної реформи. «Гроші за пацієнтом» ніколи не підуть без е-health. Та незважаючи на розуміння важливості проекту, останнього часу навколо е-health все більше сперечань.
І коли замміністра Павло Ковтонюк неодноразово повторив, що реформа може бути зірвана, то задіяні в процесі люди захвилювались. Навіть оговорюється гіпотеза, що пан замміністра тепер звинувачує проектний офіс е-health в тому, що вони не справилися з поставленними задачами і що саме з їх вини затримується впровадження електронної система, а як результат – вся реформа. Ми поставили запитання сторонам можливого конфлікту — Павлу Ковтонюку і Юрію Бугаю, і чекаємо на відповідь. Але хочеться відзначити.
Якщо такий конфлікт дійсно існує, то які б помилки не було зроблено збоку команди е-health, нагадаємо, що Ковтонюк все ж займає високу офіційну посаду, і впровадження електронної системи знаходиться в його зоні впливу, і тому відповідати за можливий зрив — саме йому. І не треба «переводити стрілки».
А якщо такого конфлікту не було, до реалізації системи все одно залишаться багато знаків запитання, які виникли не сьогодні.
З початку виникло питання, чи є загальні вимоги до МІС, які можуть працювати в загальній системі е-health. Перш за все, мова йшла про критерії, за якими мають відбиратись ті МІС, що можуть в подальшому працювати в загальній системи.
Чи є ті критерії? І хто їх повинен розробляти?
І то ще не все: для реалізації загальної електронної системи охорони здоров’я важливо досить багато складових: облік, аналіз, фінанси… ТЗ є? А воно взагалі не може існувати, якщо медреформа не має чітких обрахунків, цифр. Їх немає. І немає ще взагалі багато чого. Наприклад ой самий славнозвісний Закон про автономізацію, про який багато розповідали і якого дійсно чекало суспільство, не може бути реалізованим, бо не вистачає механізмів. Потрібно опрацювати ще купу підзаконних актів, щоб автономізацію втілити в життя. Також і з е-health.
