RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

7.2.6. Обов’язок подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я

а) Конституція і закони України

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [стаття 287 (ч. 1)].

«Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, має право на допуск до неї інших медичних працівників».

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 6 (п. «к»), 78 (п. «е» ч. 1)].

«Медичні працівники зобов’язані надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я» (п. «е» ст. 78).

б) Підзаконні нормативно-правові акти

Про Клятву лікаря: Указ Президента України від 15.06.1992 р. [п. 5 ч. 1].

«У разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег».

Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2007 р. № 1290.

Для надання населенню медичної допомоги на належному рівні, зокрема, треба забезпечити взаємодію лікувально-профілактичних закладів… та системи консультаційної допомоги.

Про затвердження плану реалізації заходів що до забезпечення виконання Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року: Наказ МОЗ України від 12.05.2008 р. № 245.

«Впровадження надання через телекомунікаційні засоби Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф… інформаційно-консультативної допомоги медичним працівникам закладів охорони здоров’я… з питань діагностики і лікування невідкладних станів, зумовлених дією отруйних речовин» (п. 7).

Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні: Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 [п. 3.10].

«Організація надання медичної та консультативної допомоги лікувально-профілактичних закладів щодо їх готовності до роботи за умов надзвичайних ситуацій » (п. 3.10. Примірного положення про заступника головного лікаря станції швидкої медичної допомоги з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту населення).

Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги : Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 [розділ 2 (п. 3.4)].

в) Кодекс медичної етики

Етичний кодекс лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. [п. 3.2, 4.2, 4.4, 4.6].

«У разі необхідності лікар зобов’язаний звернутися за допомогою до своїх колег» (п. 3.2).
«Лікар зобов’язаний… з повагою і доброзичливістю ставитися до своїх колег» (п. 4.2).
«У тяжких клінічних випадках лікарі повинні надавати поради і допомогу своїм колегам у коректній формі. За процес лікування всю відповідальність несе тільки лікуючий лікар, який може враховувати рекомен дації або відмовитис я від ни х, керуючис ь при цьому винятково інтересами хворого» (п. 4.4).
«Лікарі зобов’язані з повагою ставитись до іншого медичного і допоміжного персоналу, постійно забезпечувати підвищення його кваліфікації» (п. 4.6).

ґ) Юридична практика

1. Приклад виконання обов’язку

У Ч. обласній консультативній поліклініці надається медична консультативна допомога з 24 спеціальностей. Кількість відвідувань поліклініки в середньому становить 538 за один робочий день (за планового навантаження 375), тобто фактична потужність перевищує планову в 1,4 разу. У медичному закладі не виявлено жодного порушення медичних працівників щодо надання консультативної допомоги своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я.

2. Приклад порушення обов’язку

Пацієнт О. доправлений швидкою медичною допомогою у приймальне відділення однієї з лікарень м. К. Після огляду лікаря реаніматолога йому було призначено обстеження суміжних спеціалістів – терапевта, хірурга, травматолога та токсиколога. Токсиколог відмовився від огляду пацієнта, мотивуючи це браком часу. Про відмову було повідомлено заступника головного лікаря з лікувальної роботи. За його вказівкою токсиколога було направлено в приймальне відділення для надання консультативної допомоги медичним працівникам.

3. Випадок з практики

Пацієнт О. доправлений швидкою медичною допомогою у приймальне відділення однієї з лікарень м. К. Після огляду лікаря-реаніматолога йому було призначено обстеження суміжних спеціалістів – терапевта, хірурга, травматолога та токсиколога. Токсиколог відмовився від огляду пацієнта, мотивуючи це браком часу. Про відмову було повідомлено заступника головного лікаря з лікувальної роботи. За його вказівкою токсиколога було направлено в приймальне відділення для надання консультативної допомоги медичним працівникам.

д) Практичні поради

Види надання консультативної допомоги:

  1. Планові та екстрені виїзди лікарів-консультантів.

  2. Консиліум – це форма організації надання медичної допомоги, яка полягає у тому, що не менше як три медичних працівники діють спільно, спрямовуючи зусилля на забезпечення права пацієнта на охорону здоров’я. Залежно від обставин , видами консиліуму є:

    2.1.Ухвалення рішень у контексті надання медичної допомоги. Наприклад: відпо відно до ст. 6 Зако ну Укра їни «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», нормативно встановленою умовою трансплантації є наявність у реципієнта медичних показань для застосування трансплантації, які встановлюються консиліумом лікарів відповідного закладу охорони здоров’я чи наукової установи.

    2.2. Колегіальний медичний огляд пацієнтів. Наприклад: згідно з п. 4.8 Наказу МОЗ України «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» від 29.12.2003 р. № 620, тяжкий стан хворої потребує негайного скликання консиліуму лікарів. Для визначення тактики ведення тяжкої хворої заступником головного лікаря з лікувальної роботи за поданням завідувача відділенням призначається консиліум за участю лікарів-консультантів суміжних спеціальностей, лікарів відділення, керівника клініки та співробітників клінічного  підрозділу (у клінічному закладі) — не менш 3 осіб. Протокол і висн овок конси ліуму фіксуют ься в медичній карті ст аціонарного хворого, затверджується підписами всіх учасників консиліуму.

    2.3. Огляд профільних спеціалістів. Наприклад: відповідно до п. 4.6. Наказу МОЗ України «Про організацію надання стаціонарної акушерсько гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» від 29.12.2003 р. № 620, протягом першої доби перебування в стаціонарі пацієнтка оглядається лікуючим лікарем, який встановлює попередній діагноз, у перші 3 дні – завідувачем відділення спільно з лікуючим лікарем для встановлення клінічного діагнозу, уточнення плану лікування, обсягу додаткового обстеження та консультацій профільних спеціалістів (у разі необхідності).

  3. Допуск інших медичних працівників і проведення консиліуму на прохання пацієнта, що гарантовано йому в ч. 1 ст. 287 Цивільного кодексу України та п. «к» ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

  4. Телемедичне консультування.