7.1.1. Право на належні умови професійної діяльності
а) Конституція і закони України
«Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці…»
«Працівники мають… право на здорові та безпечні умови праці…» (ч. 2 ст. 2).
«На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган» (ст. 153).
«Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці:
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноваженітрудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів -тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» (ч. 2 ст. 41).
У ст. 6 Закону закріплено право на охорону здоров’я, що включає, серед інших, право на безпечні й здорові умови праці.
«Медичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності» ( п. «б» ст. 77).
Відповідно до ст. 1 Закону, право на належні, безпечні та здорові умови праці реалізується через охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.
«Власник психіатричного закладу або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечувати належні умови праці фахівців та інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, яким надається психіатрична допомога» (п. 9 ст. 29)
«Власники або уповноважені ними органи закладів охорони здоров’я, які проводять діагностичні дослідження на туберкульоз і надають лікувально-діагностичну допомогу хворим, зобов’язані забезпечити працівників зазначених закладів необхідними засобами захисту та проведення відповідних систематичних медичних обстежень цих працівників».
«Власники або уповноважені ними органи управління організацій, персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, нада є медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, зобов’язані забезпе чити працівників необхідними засобами індивідуального захисту..., а також організувати проведення відповідного інструктажу таких працівників щодо використання відповідних засобів індивідуального захисту».
б) Підзаконні нормативно-правові акти
Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу України і створення правових засад для вступу України до ЄС.
в) Кодекс медичної етики
«Лікарі – керівники закладів охорони здоров’я… зобов’язані піклуватись про… створення належних умов для фахової діяльності…».
г) Інше регулювання
ґ) Юридична практика
У 2008 р. у медичних закладах м. Запоріжжя були проведені перевірки дотримання належності умов праці медичних працівників. Результати огляду умов праці в лікувально-профілактичних закладах втішають – за відмінні показники нагороджені 12 головних лікарів.
У лікарні № 7 м. Луганськ сталась трагедія: внаслідок вибуху кисневого балона загинуло 16 осіб, з-поміж яких медичні працівники закладу. Щоб запобігти подібнім аваріям у майбутньому, за дорученням Уряду України, Комітет Держгірпромнагляду здійснив перевірку лікарень і станцій, на яких наповнюють кисневі балони. З’ясувалося, що грубі порушення у медичних закладах є системним явищем. Провівши 1288 перевірок, інспектори вилучили майже 800 балонів з киснем, які знаходилися у приміщеннях лікарень (подібне порушення призвело до численних жертв у луганській лікарні), а експлуатацію ще близько 2,5 тисяч довелося тимчасово зупинити через порушення правил безпечної експлуатації. Слід зазначити, що до вибуху, Комітет не мав права перевіряти лікарні, на підставі запровадженого Кабінетом Міністрів України мораторію на перевірки підприємств з незначними виробничими ризиками, до яких належать і лікарні.
Громадянка М., працюючи лікарем туберкульозного диспансеру, захворіла на закриту форму туберкульозу. Після тривалого та матеріально витратного лікування М. звернулась до головного лікаря із заявою про відшкодування їй витрат на лікування. Головний лікар відмовив гр. М., посилаючись на те, що вона була поінформована про можливі наслідки в момент прийняття її на роботу. Громадянка М. звернулася до працівника відділу з охорони праці з вимогою відшкодування їй витрат на лікування. Працівник відділу охорони праці пояснив, що таке відшкодування можливе лише за умови, що факт захворювання буде підтверджений висновком медико-соціальної експертної комісії. Зібравши всі необхідні документи, в т.ч. висновок МСЕК про наявність професійного захворювання, гр. М. звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з професійним захворюванням на підставі ч. 1 т. 23 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз». На даний момент справа перебуває у провадженні суду.
д) Практичні поради
е) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами
Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які стосуються Права на належні умови професійної діяльності в контексті таких можливостей: