6.1.17. Право на повагу до гідності при наданні медичної допомоги
а) Кожна людина має право на повагу до її гідності,
в т.ч. при трансформації у суб’єкта медичних правовідносин – пацієнта
б) Конституція і закони України
«Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню» (ст. 28)
На конституційному рівні визначено, що право не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому , що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (ст.28) не може бути обмежено навіть в умовах надзвичайного або воєнного стану (ст. 64). У ст. 68 закріплено один з конституційних обов’язків, а саме: не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей.
«Право на повагу до гідності та честі:
г) Кодекс медичної етики
«Лікар не може залишити без уваги будь-які прояви жорстокості або приниження людської гідності» (п. 3.13).
ґ) Інше регулювання
д) Юридична практика
Гр . Г., працівниця комерційного сексу, звернулась за гінекологічною допомогою. Лікар-акушер-гінеколог уважно й тактовно вислухала скарги пацієнтки, зібрала анамнез, належно провела її огл яд, розповіла про профілактику захворювань, що передаються статевим шляхом, а також скерувала хвору на додаткову діагностику з підозрою на венеричне захворювання.
26 травня 2006 р. мешканка м. К. народила доньку, а 31 травня її разом з дитиною було госпіталізовано. 5 червня до лікарні надійшла інформація про те, що мати є ВІЛ-інфікованою. Того ж дня лікарі заборонили жінці бути поруч з дитиною та запропонували залишити лікарню, у присутності медсестер та іншого медперсоналу її звинувачували в безвідповідальному ставленні до материнства. Згідно з рішенням Ленінського районного суду м. К. 4 вересня 2007 р. позов жінки було задоволено та компенсовано моральну шкоду, завдану порушенням її права на повагу до честі і гідності.
Гр. П. звернулась до суду м. Т. із позовом до гр. О. про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди. У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та, обґрунтовуючи їх, пояснила, що 11.10.2006 р. відповідач, виконуючи свої професійні обов’язки лікаря-травматолога у Т. центральній районній лікарні, у присутності медичних працівників і студентів, поширив відомості про те, що вона перебувала у стані алкогольного сп’яніння, веде аморальний спосіб життя, а тому й отримала травму – закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці. Гр. П. зазначила, що перелічені відомості не відповідають дійсності, а також є такими, що ганьблять її честь і гідність, позивачка підкреслила, що замість належної своєчасної допомоги у закладі охорони здоров’я отримала осуд і приниження. Гр. О. позов не визнав і вказав, що його слова були лише невинним жартом, а медична допомога була надана пацієнтці в повному обсязі, відповідно до нормативів надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах за спеціальністю «Ортопедія і травматологія», затверджених наказом МОЗ України від 28.12.2002 р. № 507. Позивачка просила суд зобов’язати відповідача вибачитись перед нею, стягнути моральну шкоду в розмірі 1650 грн, а також сплачене нею державне мито у розмірі 17 грн. Суд, оцінивши докази у справі, частково задовольнив позовні вимоги гр. П., ухваливши рішення стягнути з відповідача 1000 грн як відшкодування моральної шкоди, 17 грн – за сплачене державне мито, а також зобов’язав гр. О. вибачитись перед позивачкою.
е) Практичні поради
є) Перехресні посилання з відповідними міжнародними та регіональними правами
Будь ласка, перегляньте міжнародні та регіональні норми, які стосуються Права на повагу до гідності при наданні медичної допомоги в контексті Права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я і Права на свободу від катувань та жорсткого, нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження, розкритих у розділах 2 і 3.