Профспілки й право на страйк

ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Медичній сестрі відмовляють у підвищенні на посаді на тій підставі, що вона своєю профспілковою діяльністю «створює проблеми» керівництву.

Колективний договір між профспілкою та керівництвом органу охорони здоров’я складено так, що 30% вакансій зарезервовано для членів цієї профспілки.

Усім працівникам сфери охорони здоров’я категорично заборонено брати участь у страйкових діях будь-яких форм.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 5 ЄСХ («Право на створення організації»):

З метою забезпечення здійснення або сприяння здійсненню свободи працівників і роботодавців створювати місцеві, національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів та вступати у такі організації, Сторони зобов’язуються, що національне законодавство жодним чином не обмежуватиме цю свободу та не використовуватиметься для її обмеження. Обсяг застосування гарантій, передбачених цією статтею, щодо поліції визначається національними законами або правилами. Порядок застосування цих гарантій до осіб, які входять до складу збройних сил, і обсяг їхнього застосування до осіб цієї категорії також визначаються національними законами або правилами.

• Стаття 5 ЄСХ стосується як державного, так і приватного секторів¹⁴⁸. Внутрішньодержавне законодавство повинно гарантувати право працівників вступати до профспілок і повинно передбачати ефективні санкції і засоби захисту в разі порушення цього права.
  
  
• Згідно зі ст. 5, працівники повинні мати свободу як вступати, так і свободу не вступати до профспілки¹⁴⁹. Будь-яка встановлена законом форма примусового членства в профспілці суперечить ст. 5¹⁵⁰.
  
  
• Внутрішньодержавне законодавство повинно накладати безумовну заборону на будь-які вимоги бути членом певної профспілки як обов’язкову умову прийому на роботу чи вступити до профспілки незабаром після прийому на роботу, а також усі застереження про обов’язкову сплату профспілкових внесків (автоматичних відрахувань із заробітної плати)¹⁵¹. Як наслідок положення колективних договорів або інших юридично оформлених угод, згідно з якими робочі місця на практиці резервуються для членів певної профспілки, є порушенням ст. 5¹⁵².
  
  
• Члени профспілки повинні бути захищені від будь-яких негативних наслідків їхнього членства в профспілці чи участі в профспілковій діяльності для їхньої зайнятості, особливо щодо будь-яких форм переслідування або дискримінації у сфері найму на роботу, звільнення або просування на службі. Для випадків такої дискримінації внутрішньодержавне законодавство повинно передбачити компенсацію, яка адекватна й співмірна із заподіяною потерпілому шкодою¹⁵³.
  
  
• Профспілки та організації роботодавців не повинні піддаватися надмірному впливові держави в питаннях їх структури чи функціонування¹⁵⁴. Наприклад, профспілки мають право обирати власних членів і представників, і не можна надміру обмежувати підстави, за яких профспілка може вжити дисциплінарних заходів щодо одного зі своїх членів¹⁵⁵. Окрім того, варто допускати представників керівництва профспілки на робочі місця, а у членів профспілки повинна бути можливість проводити зібрання за місцем роботи за умови виконання установлених роботодавцем вимог¹⁵⁶.
  
  
• Профспілки й організації роботодавців повинні мати право на створення своїх організацій без попереднього дозволу, а порядок їх оформлення, наприклад, оголошення про створення організації чи її реєстрація, повинен бути простим і таким, що легко виконується. Якщо за реєстрацію чи створення організації береться плата, то вона повинна бути помірною й призначеною тільки для покриття абсолютно необхідних адміністративних витрат¹⁵⁷.
  
  
• Вимога щодо мінімальної кількості членів для реєстрації організації не суперечать ст. 5, якщо ця кількість обґрунтована й не перешкоджає створенню організації¹⁵⁸.
  
  
• Внутрішньодержавне законодавство може обмежувати участь у різноманітних консультаціях і процедурах укладання колективних договорів, надаючи такий дозвіл тільки деяким уповноваженим профспілкам, за умови дотримання ними відповідних критеріїв¹⁵⁹.
  
  
• Право на страйк може бути обмеженим, згідно з умовами ст. G, в якій перелічено обставини, що виправдовують обмеження, передбачені Хартією прав. Будь-яке обмеження повинно мати законну мету й бути необхідним у демократичному суспільстві для захисту прав і свобод інших осіб чи захисту державних інтересів, національної безпеки, здоров’я населення або суспільної моралі¹⁶⁰.
  
  
• Заборона на проведення страйків у найважливіших для суспільства сферах вважається такою, що переслідує законну мету, оскільки страйки в таких царинах можуть представляти загрозу для державних інтересів, національної безпеки і/або здоров’я населення. Однак проста заборона на проведення страйків навіть у найважливіших сферах, особливо коли в них широке визначення, наприклад, «енергетика» чи «охорона здоров’я», не вважається пропорційною специфічною вимогою кожної галузі. В крайньому випадку, згідно зі ст. 6 (ч. 4), може бути розглянуто питання про введення для таких сфер мінімальних вимог до обслуговування¹⁶¹.

Стаття 19 (ч. 4) ЄСХ («Право трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей на захист і допомогу»):

З метою забезпечення ефективного здійснення права трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу на території держави будь-якої іншої Сторони, Сторони зобов’язуються: …
4. забезпечувати таким робітникам, коли вони перебувають на території їхніх держав на законних підставах, якщо такі питання регулюються законами або правилами чи підлягають контролю з боку адміністративних властей, режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається їхнім власним громадянам у тому, що стосується таких питань: … b) членство у профспілках та користування пільгами колективних договорів.

Стаття 6 ЄСХ («Право на укладання колективних договорів»):

З метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання колективних договорів Сторони зобов’язуються:

1. сприяти проведенню спільних консультацій між працівниками та роботодавцями;
2. сприяти, коли це необхідно і доцільно, створенню механізму переговорів на добровільній основі між роботодавцями або організаціями роботодавців та організаціями працівників з метою регулювання умов праці за допомогою колективних договорів;
3. сприяти створенню та використанню належного механізму примирення та добровільного арбітражу для вирішення трудових спорів; а також визнають:
4. право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов’язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.

• Згідно зі ст. 6 (ч. 4), державні посадові особи мають право на страйк. Заборона на здійснення всіма посадовими особами їх права на страйк не допускається. Однак право певних категорій державних посадових осіб на страйк може бути обмежено.
  Відповідно до ст. G, ці обмеження повинні стосуватися тих посадових осіб, чиї обов’язки та функції, зважаючи на їхній характер або рівень відповідальності, безпосередньо пов’язані з національною безпекою чи з суспільними інтересами в широкому розумінні¹⁶².
  
  
• Страйк не вважається порушенням договірних зобов’язань працівників, які страйкують, рівносильним порушенню їх трудового договору; участь у страйку повинна супроводжуватися забороною на звільнення працівника, який страйкує. При цьому, якщо страйкарі після закінчення страйку повністю поновлені на своїх посадах, а виплати та пільги, які їм належалися раніше (наприклад, пенсія, відпустка, стаж і вислуга років), залишилися такими ж, то офіційне припинення дії трудового договору не є порушенням ст. 6 (ч. 4)¹⁶³. Будь-яке вирахування із заробітної плати страйкарів не повинно перевищувати частки їхньої заробітної плати, яку вони отримали б за період участі в страйку¹⁶⁴. Працівники, які беруть участь у страйку і які не є членами профспілки, що страйкує, користуються таким же правом на захист, що й члени профспілки¹⁶⁵.

Стаття 21 ЄСХ («Право на інформацію і консультації»):

З метою забезпечення ефективного здійснення права працівників отримувати інформацію і консультації на підприємстві Сторони зобов’язуються вживати заходів або заохочувати заходи, які надають можливість працівникам або їхнім представникам згідно з національним законодавством і практикою:

a) отримувати регулярно або у належний час і у зрозумілий спосіб інформацію про економічний і фінансовий стан підприємства, на якому вони працюють, при тому розумінні, що деяку інформацію може бути заборонено для розголошення або віднесено до розряду конфіденційної, якщо її оприлюднення може завдати шкоди підприємству;
і b) отримувати своєчасно консультації щодо запропонованих рішень, які можуть суттєво вплинути на інтереси працівників, особливо щодо тих рішень, які можуть серйозно впливати на наявність робочих місць на підприємстві.

Стаття 22 ЄСХ («Право брати участь у визначенні і поліпшенні умов праці та виробничого середовища»):

З метою забезпечення ефективного здійснення права працівників брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища на підприємстві Сторони зобов’язуються вживати заходів або заохочувати заходи, які надають можливість працівникам або їхнім представникам згідно з національними законодавством і практикою сприяти:

a) визначенню і поліпшенню умов праці, організації праці, а також виробничого середовища;
b) охороні здоров’я та праці на підприємстві;
c) організації соціальних і соціально-культурних послуг і заходів на підприємстві; d) нагляду за дотриманням нормативних положень, що регулюють ці питання.

Стаття 11 ЄКЗПЛОС («Свобода зібрань і об’єднання»):

1. Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

• У значенні ст. 11 право створювати профспілки й вступати до них є частиною свободи об’єднання, а не окремим і незалежним правом¹⁶⁶.
  
  
• Стаття 11 чітко не передбачає якогось режиму поводження з профспілками, наприклад, права на те, щоб державні органи консультувалися з ними, чи права на страйк¹⁶⁷. Водночас думку профспілок необхідно враховувати та їм повинно бути дозволено вдатися до дії на захист професійних інтересів своїх членів¹⁶⁸.
  
  
• Такий захист може включати в себе право на страйк, обмеження якого допускається лише за деяких обставин¹⁶⁹.

_{149 РЄ. Висновки I. Заява про тлумачення ст. 5.}

_{150 РЄ. Висновки III. Заява про тлумачення ст. 5.}

_{151 РЄ. Висновки VIII. Заява про тлумачення ст. 5.}

_{152 РЄ. Висновки: Данія. (XV-1).}

_{153 РЄ. Висновки 2004: Болгарія.}

_{154 РЄ. Висновки: Німеччина. (XII-2).}

_{155 РЄ. Висновки: Великобританія. (XVII).}

_{156 РЄ. Висновки: Франція. (XV-1).}

_{157 РЄ. Висновки: Великобританія. (XV-1).}

_{158 РЄ. Висновки: Португалія. (XIII-5).}

_{159 РЄ. Висновки: Бельгія. (XV-1); Висновки: Франція. (XV-1).}

_{160 РЄ. Висновки: Норвегія. (X-1). Про ст. 31 Хартії.}

_{161 РЄ. Висновки I. Заява про тлумачення ст. 6 (ч. 4). Рішення у справі «Конфедерація незалежних профспілок Болгарії, Конфедерація праці «Підкрепа» та Європейська конфедерація профспілок проти Болгарії» від 16 жовтня 2006 р. (32/2005).}

_{162 Там само.}

_{163 РЄ. Висновки I. Заява про тлумачення ст. 6 (ч. 4).}

_{164 РЄ. Висновки: Франція. (XIII-1); Рішення у справі «Французька конфедерація управління ФКУ-ГКР проти Франції» від 12 жовтня 2004 р. (16/2003).}

_{165 РЄ. Висновки: Данія. (XVIII-1).}

_{166 ЄСПЛ. Рішення у справі «Національний союз поліції Бельгії проти Бельгії» (1 EHRR 578).}

_{167 ЄСПЛ. Рішення у справі «Шмідт і Далстом проти Швеції» (1 EHRR 632).}

_{168 ЄСПЛ. Рішення у справі «Національний союз поліції Бельгії проти Бельгії» (1 EHRR 578).}

_{169 ЄСПЛ. Рішення у справі «Вільсон та інші проти Сполученого Королівства» (35 EHRR 20). Порушенням ст. 11 визнано те, що закон дозволяє роботодавцю відмовитися від визнання профспілок з метою укладення колективного договору й пропонувати працівникам заохочення в обмін на відмову від деяких профспілкових прав.}