Право на справедливий розгляд справи

ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Лікарю, щодо якого порушено справу про дисциплінарну відповідальність, відмовляють у можливості оскаржити висунуті проти нього звинувачення.

Дисциплінарний орган без пояснення мотивів ухвалює рішення, згідно з якими усі його слухання будуть відбуватися за зачиненими дверима.

Дисциплінарний розгляд щодо медичної сестри триває понад три роки, й на весь цей період вона відсторонена від роботи.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 6 (ч. 1) ЄКЗПЛОС («Право на справедливий суд»):

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

• Стаття 6 (ч. 1) ЄКЗПЛОС стосується окреслення цивільних прав і висунутих кримінальних обвинувачень. Вона також поширюється на пов’язані з ними процедури, сторонами яких є держава і приватна особа, або дві приватних особи й результат яких є «вирішальним» для цивільних прав і обов’язків¹⁷⁰.
  
  
• У Рішенні в справі «Коніґ проти Федеративної Республіки Німеччина» суд постановив: «Чи буде право вважатися цивільним... установлюється на підставі основного змісту та юридичної сили цього права, а не його правової класифікації в законодавстві відповідної держави»¹⁷¹
  
  
• Досудове слідство не підпадає під дію ст. 6 (ч. 1)¹⁷², хоча досудова процедура за деяких обставин може вважатися такою, що визначає цивільні права й обов’язки¹⁷³.
  
  
• ЄСПЛ підтвердив, що права й обов’язки визначаються у дисциплінарному провадженні, яке встановлює право особи на заняття певною професією. ЄСПЛ постановив рішення за такими скаргами, поданими медичними працівниками¹⁷⁴. Також розглядаються рішення і про видачу (відкликання) ліцензій¹⁷⁵.
  
  
• Стаття 6 (ч. 1), зазвичай, застосовується у разі вимоги фізичною особою компенсації у державного органу за незаконні дії, якщо право на таке відшкодування передбачене. Було встановлено, що це положення належить до позовів про медичну недбалість, поданих проти лікарень¹⁷⁶..
  
  
• Конфлікти в галузі приватного права між приватними роботодавцями і працівниками підпадають під дію ст. 6 (ч. 1)¹⁷⁷. Однак, як правило, на трудові спори державних службовців ця стаття не поширюється¹⁷⁸.
  
  
• Сторона в цивільному процесі має право на:
  – реальний і фактичний доступ до суду;
  – повідомлення про час і місце проведення судового розгляду¹⁷⁹;
  – реальну можливість викласти свою аргументацію у справі;
  – отримання мотивованого рішення.
  
  
• Для цивільних справ вимогу про безоплатну юридичну допомогу чітко не встановлено. Однак для фактичного здійснення права на доступ до суду і забезпечення справедливого розгляду в деяких випадках допомогу можуть визнати необхідною¹⁸⁰.
  
  
• Право на ефективний виклад аргументації у своїй справі в цивільному провадженні має меншу силу, аніж у кримінальному. Не існує обов’язкової вимоги присутності на суді й участі в усному розгляді. Водночас принцип «рівності змагальних можливостей сторін» застосовується¹⁸¹, і процесуальна нерівність як така може вважатися порушенням цього принципу¹⁸².
  
  
• Той самий принцип поширюється на докази, пояснення тощо осіб, які не є сторонами процесу¹⁸³.
  
  
• Кожна зі сторін має право бути повідомленою про подані іншою стороною докази, пояснення, інші письмові матеріали й право відповісти на них¹⁸⁴. Ключовою умовою справедливого розгляду є доступ до відповідної інформації¹⁸⁵.
  
  
• Хоча суд не зобов’язаний призначати експертизу за клопотанням однієї зі сторін¹⁸⁶, в разі призначення такої експертизи необхідно дотримуватися принципу рівності змагальних можливостей¹⁸⁷.
  
  
• Для дотримання зобов’язання про винесення мотивованого рішення судовий орган не зобов’язаний давати детальні звіти на кожний доказ, але повинен розглянути найважливіші питання у справі¹⁸⁸.
  
  
• Для дисциплінарного або адміністративного розгляду, що проводиться з метою ухвалення рішення, не є обов’язковим дотримання норм ст. 6 на всіх етапах за умови, що воно може бути оскаржене і/або перевірене в судовому порядку¹⁸⁹.
  
  
• Також, навіть якщо орган, який виносить рішення, не є безстороннім та незалежним, це не буде порушенням ст. 6 (ч. 1) за умови, що розгляд справи цим органом може стати предметом перевірки з боку іншого органу, наділеного повноваженнями скасувати ухвалене рішення¹⁹⁰.
  
  
• Право на публічний розгляд включає в себе дисциплінарний розгляд щодо професійних працівників¹⁹¹.
  
  
• Висновок про те, чи було розгляд проведено в розумні терміни, залежить від низки факторів, у тому числі від складності справи, поведінки заявника, важливості предмета розгляду для заявника¹⁹². Відлік часу розпочинається з моменту початку розгляду¹⁹³ й закінчується лише після остаточного вирішення всіх питань, включаючи процедуру оскарження й визначення суми витрат¹⁹⁴.

_{171 ЄСПЛ. Рішення у справі «Коніг проти Німеччини» (2 EHRR 170).}

_{172 ЄСПЛ. Рішення у справі «Фаєд проти Сполученого Королівства» (18 EHRR 393).}

_{173 ЄСПЛ. Рішення у справі «Бренан проти Сполученого Королівства» (34 EHRR 50).}

_{174 ЄСПЛ. Рішення у справі «Коніг проти Німеччини» (2 EHRR 170). Йшлося про відкликання виданого заявникові дозволу на медичну практику в результаті розгляду медичної справи в Суді; ЄСПЛ. Рішення у справі «Вікремсінґ проти Сполученого Королівства» (31503/96).}

_{175 ЄСПЛ. Рішення у справі «Коніг проти Німеччини» (2 EHRR 170). Дисциплінарний розгляд завершився відкликанням ліцензії заявника на управління медичною клінікою.}

_{176 ЄСПЛ. Рішення у справі «Х. проти Франції» (12 EHRR 74).}

_{177 ЄСПЛ. Рішення у справі «Обермаєр проти Австрії» (13 EHRR 290)}

_{178 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ломбардо проти Італії» (21 EHRR 188).}

_{179 ЄСПЛ. Рішення у справі «Де Ла Прадель проти Франції» (A 253-B).}

_{180 ЄСПЛ. Рішення у справі «Айрі проти Ірландії» (2 EHRR 305); ЄСПЛ. Рішення у справі «П. та інші проти Сполученого Королівства» (35 EHRR 31).}

_{181 ЄСПЛ. Рішення у справі «Руїз-Мартін проти Іспанії» (16 EHRR 505}

_{182 ЄСПЛ. Рішення у справі «Фішер проти Австрії» (ECHR 33382/96).}

_{183 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ван Оршовен проти Бельгії» (26 EHRR 55). Порушенням ст. 6 (ч. 1) було визнано те, що заявника, якого виключили з медичного реєстру після дисциплінарного провадження, не було попередньо повідомлено, що адвокат мав намір звертатись до суду.}

_{184 ЄСПЛ. Рішення у справі «Домбо Бієр Б.В. проти Нідерландів» (18 EHRR 213).}

_{185 ЄСПЛ. Рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (19 EHRR 55).}

_{186 ЄСПЛ. Рішення у справі «Х. проти Франції» (12 EHRR 74).}

_{187 ЄСПЛ. Рішення у справі «Мантованеллі проти Франції» (24 EHRR 370). Позивачам у справі про медичну недбалість не було надано можливості проінструктувати призначеного судом експерта.}

_{188 ЄСПЛ. Рішення у справі «Хелле проти Фінляндії» (26 EHRR 159).}

_{189 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ле Компте проти Бельгії» (5 EHRR 533). Перегляд судом касаційної інстанції рішення медичного дисциплінарного органу визнано незадовільним для мети ст. 6 (ч. 1): суд не розглянув справу за суттю, оскільки багато аспектів справи не входили до його компетенції.}

_{190 ЄСПЛ. Рішення у справі «Кінґслі проти Сполученого Королівства» (35 EHRR 10).}

_{191 ЄСПЛ. Рішення у справі «Дінет проти Франції» (21 EHRR 554). Висновок про те, що розгляд справи про діяння лікаря повинен був проводитися публічно, якщо тільки під час розгляду не виникають конфіденційні питання, що стосуються приватного життя й професійної діяльності.}

_{192 ЄСПЛ. Рішення у справі «Гаст і Попп проти Німеччини» (33 EHRR 37).}

_{193 ЄСПЛ. Рішення у справі «Скопелліті проти Італії» (17 EHRR 493); ЄСПЛ. Рішення у справі «Дарнел проти Сполученого Королівства» (18 EHRR 205). Дев’ятирічний термін, який знадобився для винесення рішення у справі про звільнення заявника із закладу охорони здоров’я після декількох клопотань про судові перегляди, слухань у господарському суді й в Апеляційному суді з трудових спорів, було визнано невиправдано довгим.}

_{194 ЄСПЛ. Рішення у справі «Сом'ї проти Сполученого Королівства» (36 EHRR 16).}