RSSВерсія для друку
Права людини у сфері охорони здоров’я: практичний посібник

Право на свободу й особисту недоторканність


ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Людину поміщають до стаціонару на невизначений термін за станом психічного здоров’я, однак медичне обстеження не проводять.

Осіб, яких утримують у закритому стаціонарі, не інформують про їхнє право звернутися до суду зі скаргою на незаконність їхньої примусової госпіталізації.

Жінку, яка вживає наркотики, після пологів не виписують з лікарні й забирають у неї дитину.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 5 (п. «е» ч. 1) ЄКЗПЛОС:

Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:… законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічно хворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

  • ЄСПЛ не дає однозначного визначення поняття «психічно хворий» на тій підставі, що значення цього терміна постійно змінюється20. Однак він вказав на необхідність об’єктивних даних медичної експертизи про те, що в зазначений час у людини є психічний розлад (що не належить до екстрених випадків)21 . Отже, взяття під варту за постановою прокуратури без попереднього проведення медичного огляду є порушенням ст. 5 (п. «е» ч. 1), навіть якщо метою затримання є проведення такого огляду22.

ЄСПЛ встановив низку процедурних гарантій щодо застосування ст. 5 (п. «е» ч. 1)

  • Позбавлення будь-кого свободи може відбуватися тільки в межах установленої законом процедури й не може бути свавільним.
    Щодо стану «психічного захворювання» ця гарантія означає, що в людини повинно бути діагностовано психічне захворювання, для лікування якого взяття цієї особи під варту є необхідним23.

  • У випадку такого позбавлення свободи повинна бути негайно
    проведена і згодом періодично проводиться перевірка закон-
     ності утримання під вартою з дотриманням усіх процесуальних
    гарантій, установлених законом24.

  • Якщо таких гарантій не дотримуються, ЄСПЛ може присудити
    компенсацію за порушення права людини на особисту свободу
    відповідно до ст. 5 (п. «е» ч. 1)25.

  • Згідно зі ст. 5 (п. «е» ч. 1), позбавлення свободи може бути виправдано як в інтересах самої людини, так і для забезпечення громадської безпеки26 .
    Однією з обставин, яка береться до
    уваги у визначенні законності позбавлення свободи, є місце
    утримання затриманого, тобто чи це лікарня, клініка чи інший
    відповідний або уповноважений заклад.
    Факт утримання у відповідному закладі не має значення під час
    розгляду питання про адекватність лікування пацієнта та умов його
    затримання27 . Порушенням ст. 5 (п. «е» ч. 1) було визнано випадок,
    коли людину затримали як носія ВІЛ-інфекції після того, як вона
    інфікувала іншу людину під час статевого контакту. Суд визнав по-
     рушення на тій підставі, що необхідність запобігти поширенню вірусу
    й право особи на свободу в цьому випадку неспівмірні28.

20 ЄСПЛ. Рішення у справі «Вітольд Літва проти Польщі» (33 EHRR 53). Дає визначення алкоголізму для мети ст. 5 (п. «е» ч. 1).

21 ЄСПЛ. Рішення у справі «Херц проти Німеччини» (44672/98); ЄСПЛ. Рішення у справі «Ракевич проти Російської Федерації» (58973/00).

22 ЄСПЛ. Рішення у справі «Варбанов проти Болгарії» (31365/96).

23 ЄСПЛ. Рішення у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (6301/73). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Х.Л. проти Великобританії» (45508/99). Система утримання «неофіційних пацієнтів» у психіатричних стаціонарах не передбачала достатніх процесуальних гарантій для упередження випадків самовільного позбавлення свободи.

24 ЄСПЛ. Рішення у справі «Х. проти Сполученого Королівства» (7215/75).

25 ЄСПЛ. Рішення у справі «Гайші проти Угорщини» (34503/03). Пацієнт три роки незаконно утримувався в угорській психіатричній лікарні, де процедура примусової госпіталізації була поверховою, а факт небезпечної поведінки хворого не було доведено.

26 ЄСПЛ. Рішення у справі «Вітольд Літва проти Польщі» (33 EHRR 53). Див. також: ЄСПЛ. Рішення у справі «Хатчінсон Рейд проти Сполученого Королівства» (37 EHRR 9). Відповідно до ст. 5 (п. «е» ч. 1), позбавлення свободи (примусова госпіталізація) особи з психопатичним розладом було виправдано як в інтересах самої цієї особи, так і в інтересах громадської безпеки, хоча її стан піддавався лікуванню.

27 ЄСПЛ. Рішення у справі «Ешінгдейн проти Сполученого Королівства» (7 EHRR 528).

28 ЄСПЛ. Рішення у справі «Інхорн проти Швеції» (56529/00).

03.05.2024.

Уряд врегулював процедуру розширення Національного переліку основних лікарських засобів

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до механізму...
03.05.2024.

Договори між НСЗУ та аптечними закладами за програмою «Доступні ліки» укладатимуться на довгостроковий період

З 1 грудня 2024 р. Національна служба здоров’я України...