2.4. Права осіб, що надають допомогу в сфері охорони здоров’я
Право на свободу висловлення думки та інформацію195
ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ
НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ
Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.
Відповідно до основних зобов’язань, викладених у статті 2 цієї конвенції, Держави-учасниці зобов’язуються заборонити і ліквідувати расову дискримінацію у всіх її формах і забезпечити рівноправність кожної людини перед законом, без розрізнення раси, кольору шкіри, національного або етнічного походження, особливо щодо здійснення таких прав: права на свободу переконань і на вільне вираження їх.
Стаття 6:
Кожна людина, індивідуально й спільно з іншими, має право:
a) знати, шукати, здобувати, отримувати й мати в своєму розпорядженні інформацію про всі права людини й основні свободи, включаючи доступ до інформації про те, як забезпечуються ці права й свободи у внутрішньому законодавстві, в судовій чи адміністративній системах;
b) як передбачено в міжнародних договорах про права людини й інших застосовуваних міжнародних договорах, вільно публікувати, передавати або поширювати серед інших думки, інформацію та знання про всі права людини й основні свободи;
c) вивчати, обговорювати, складати й мати думки щодо дотримання всіх прав людини й основних свобод як у законодавстві, так і на практиці, й привертати увагу громадськості до цих питань, використовуючи ці та інші відповідні засоби.
195 Див. також: ст. 6 Декларації ООН про правозахисників, 1998 р.
196 Лапцевич проти Білорусі (780/97).
197 С. Джозеф, Дж. Шульц і М. Кестан. МПГПП, 525.
198 Там само, с. 541