2.4. Права осіб, що надають допомогу в сфері охорони здоров’я
Право на справедливий розгляд справи

ПРИКЛАДИ МОЖЛИВИХ ПОРУШЕНЬ

Лікарю, щодо якого порушено дисциплінарне провадження, не дають можливості до початку розгляду ознайомитися з усіма доказами, поданими на обґрунтування його порушення.

Хоча з моменту початку провадження у справі медсестри, відповідача в справі за позовом про медичну недбалість, минуло п’ять років, дату судового слухання так і не призначили.

НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 14 (ч. 1) МПГПП:

Усі особи рівні перед судами і трибуналами. Кожен має право під час розгляду будь-якого кримінального обвинувачення, пред’явленого йому, або при визначенні його права та обов’язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

• В основі поняття «судовий процес» у ст. 14 (ч. 1) МПГПП лежить природа відповідного права, а не статус однієї зі сторін (державної чи недержавної). Для природи права не є визначальним те, який саме суд розглядає позови в конкретній правовій системі (особливо важлива умова у разі систем, які базуються на загальному праві)¹⁶¹.
  
  
• Регулювання діяльності професійного органу, перевірка правильності такого регулювання судами можуть породити спірне питання, відповідно до ст. 14¹⁶².
  
  
• Суто адміністративне провадження виходить за межі цих норм, оскільки не підпадає під визначення цивільних прав і обов’язків¹⁶³.
  
  
• Використане в ст. 14 (ч. 1) поняття «трибунал» незалежно від його найменування означає орган, який:
  а) установлено законом;
  b) є незалежним від виконавчої та законодавчої гілок влади;
  c) у конкретних випадках користується судовою незалежністю в ухваленні рішень з правових питань під час розглядів, які є судовими за своїм характером¹⁶⁴.
  
  
• Встановлення прав у межах публічного права відповідає нормам ст. 14 (ч. 1), якщо в цій внутрішньодержавній правовій системі воно провадиться судом або якщо адміністративне закріплення прав піддається судовому перегляду
  
  
• Однак ст.14, як видається, не гарантує права на судовий перегляд рішень, ухвалених у межах публічного права адміністративною владою або адміністративними судами, а також не гарантує, що такий перегляд потягне за собою аналіз конкретних обставин справи.
  
  
• Право на справедливий розгляд справи в межах цивільного провадження передбачає:
  
  ⇒ Рівність перед судом¹⁶⁵. Це поняття вужче, аніж передбачене ст. 26 МПГПП право на рівність перед законом, оскільки останнє стосується усіх органів, що здійснюють правосуддя, а не тільки до судової влади¹⁶⁶.
  
  ⇒ Можливість звернення до судів¹⁶⁷, що включає в себе й надання безоплатної юридичної допомоги¹⁶⁸. Стаття 14 МПГПП вимагає від держав передбачити підстави для подання позову «за особливих обставин» і встановлення таких підстав для позову компетентним судом, хоча не- зрозуміло, що мається на увазі під такими обставинами¹⁶⁹.
  
  
• Стаття 14, яка гарантує процесуальну рівність, не може бути розтлумачена як гарантія рівності результатів розгляду справи чи відсутності помилки з боку компетентного суду¹⁷⁰.
  
  
• Справедливий розгляд у межах цивільного провадження базується на рівності сторін¹⁷¹, поваги до принципу змагальності процесу, недопущення збільшення суворості раніше винесеного рішення завдяки посаді, а також негайності розгляду¹⁷²
  
  
• КПЛ однозначно зазначив, що винятки з принципу публічності слухань за цивільними справами допускаються лише в обмежених випадках, коли цього вимагають суспільні інтереси¹⁷³.
  
  
• У цивільному провадженні допустимо покладати тягар доказування на відповідача¹⁷⁴.
  
  
• До прикладів порушення ст. 14 належать такі: відмова позивачеві в дозволі бути присутнім на розгляді справи і в можливості доручити представникові ведення справи в суді¹⁷⁵, неінформування особи про дату розгляду її апеляції і повідомлення результатів уже після ухвалення рішення за апеляцією¹⁷⁶, відмова адміністративного судового органу долучити докази, що мають вирішальне значення¹⁷⁷, й відмова дозволити одній із сторін відповісти на докази іншої сторони¹⁷⁸.

Стаття 26 МПГПП: 

Усі люди є рівними перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист закону.

Стаття 5 (п. «а») КЛВФРД:

Відповідно до основних зобов’язань, викладених у статті 2 цієї Конвенції, держави-учасниці зобов’язуються заборонити і ліквідувати расову дискримінацію у всіх її формах і забезпечити рівноправність кожної людини перед законом, без розрізнення раси, кольору шкіри, національного або етнічного походження, особливо щодо здійснення таких прав:… права на рівність перед судом і всіма іншими органами, що здійснюють правосуддя.

Стаття 15 (ч. 1) КЛВФДЖ:

Держави-сторони визнають за жінками рівність з чоловіками перед законом.

_{162 Дж. Л. проти Австралії (491/92).}

_{163 Колановскі проти Польщі. (837/98). Скарга на те, що під дію норм не підпадає відмова поліцейському в підвищенні на службі на відміну від випадків звільнення з державної служби. (Казановас проти Франції [441/90]). Див. також: Казанцис проти Кіпру (972/01). Процедура призначення державних службовців (у цьому разі на посаду судді) не підпадає під дію ст. 14.}

_{164 КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 18 і 19.}

_{165 Там само, § 3 і 7.}

_{166 Там само, § 65.}

_{167 Там само, § 8, 9 і 12.}

_{168 Баамонде проти Екваторіальної Гвінеї (468/91); Авелланал проти Перу (202/86). Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 10.}

_{169 Мауїка проти Нової Зеландії (547/93).}

_{170 КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 26; Б. Д. Б. проти Нідерландів (273/88).}

_{171 КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 13. Див. окрему думку, яка збігається з тією, яку висловив член Комітету Прафуллачандра На- тварлал Бхагваті в справі Пезолдова проти Чеської Республіки (757/1997): «Як передумова справедливого й змістовного розгляду справи особі необхідно надати повний і рівний доступ до публічних джерел інформації...».}

_{172 Морель проти Франції. (207/86). Див. також: Феї проти Колумбії (514/92); КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 27 про відтермінування.}

_{173 КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 28 і 29. Див. також: Ван Мойрс проти Нідерландів (215/1986).}

_{174 КПЛ. Загальний коментар Комітету з прав людини № 32, § 9 (4).}

_{175 Вольф проти Панами (289/88).}

_{176 Томас проти Ямайки (272/88).}

_{177 Янсен-Гільсен проти Нідерландів. (846/99). Провадження з установлення психічної здатності осіб виконувати свою роботу.}

_{178 Аарела й Анор проти Фінляндії (779/97).}