10 квітня 2017 року Верховна Рада України зареєструвала законопроекти, ініційовані Кабінетом Міністрів України, що докорінно змінять систему охорони здоров'я в Україні.
Законопроекти в сфері реформування системи фінансування охорони здоров'я розроблені на виконання Концепції реформування охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України No 1013-р 30 листопада 2016 року, виходячи з економічної ситуації та стану системи охорони здоров'я в Україні, з урахуванням положень Конституції України та міжнародного досвіду.
Ключовим серед цих законопроектів є Проект Закону України "Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6327), яким запроваджуються державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів (принцип "гроші ходять за пацієнтом") повністю або частково за рахунок бюджетних коштів.
ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ
ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСОВІ ГАРАНТІЇ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ І ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Що це за закон?
Це перший і головний закон реформи!
Він встановлює єдині для всіх правила – як працюватиме система охорони здоров’я.
Як саме гроші підуть за пацієнтом та як розподілятимуться страхові внески громадян.
Що змінює цей пакет законів простими словами?
Він змінює головне:
Держава починає прямі виплати лікарням та приватним практикам за конкретні медичні випадки, які стались із конкретними людьми — за рахунок «страхових внесків» громадян.
То українці будуть платити страхові внески?
Вони їх вже платять — через загальні податки. Навіть якщо людина не працює або отримує зарплату «в конверті», вона платить у державну скарбницю 20% ПДВ з будь-якої своєї покупки.
Таким чином, у 2016-му році кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1 764 грн (і на первинну, і на вторинну допомогу). Це і є страховий внесок.
То в чому різниця з тим, що є?
Зараз замість того, аби оплачувати послуги для кожного з нас, держава «спалює» їх, утримуючи площі медичних закладів, сплановані за нормативами 1970-х років.
Наприклад, у місті Славутич лікарню ще за часів СРСР сплановано для 100 тис. населення, хоча реально в місті мешкає 25 тис. осіб. Там досі є велике пологове відділення, де один лікар приймає пологи один раз на 10 днів
Але на кошти платників податків ми утримуємо та опалюємо всі 6 великих корпусів цієї лікарні.
В амбулаторії невеличкого села Несвоя Чернівецької області крім одного лікаря та 2 медсестер працює ще 9 працівників – сторожі, кочегари, бухгалтер, методист, водій та ін. Вона досі живе за наказом МОЗ №33 щодо планових штатів медичних закладів, розроблених ще в СРСР.
Ці неефективно витрачені кошти могли би бути виплачені лікарям або витрачені на матеріали для надання реальних послуг за страховими випадками.
