Нещодавно оприлюднена нова редакція Положення про проведення єдиного фахового вступного випробування з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 081 «Право», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.04.2017 р. № 579. На що у зв’язку з цим можуть очікувати фахівці з вищою медичною та фармацевтичною освітою? За відповіддю ми звернулися до директора Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України Наталії Гуторової.
— Наталіє Олександрівно, скажіть, будь ласка, як зазначене Положення може вплинути на кадрове забезпечення сфери охорони здоров’я?
— Останнім часом у контексті реформування сфери охорони здоров’я все частіше на порядку денному з’являється питання щодо підготовки керівників для підприємств, у складі яких здійснюють діяльність медичні та фармацевтичні заклади. Як відомо, по-перше, в Україні проводиться реформа, пов’язана із запровадженням обов’язкового медичного страхування. А по-друге, перетворення медичних установ як бюджетних закладів на звичайні неприбуткові підприємства вимагає зміни кваліфікації керівного складу такого підприємства. Зокрема, наказом Міністерства соціальної політики України від 22.09.2015 р. № 951 внесено зміни до кваліфікаційної характеристики посади «Директор (начальник, інший керівник) підприємства», розміщеної у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (Розділ 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців») Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336. Абзац третій цього Довідника — «Кваліфікаційні вимоги» викладений у такій редакції: «Вища освіта другого рівня за ступенем магістра за відповідною галуззю знань або вища освіта другого рівня за ступенем магістра та післядипломна освіта за галуззю знань «Управління та адміністрування» або «Право»». Це означає, що керівник будь-якого підприємства, у тому числі у сфері охорони здоров’я, повинен, крім медичної або фармацевтичної, мати іншу освіту, у тому числі правову.
Так, відповідно до Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України, схваленої розпорядженням КМУ від 30 листопада 2016 р. № 1013-p, одним із основних стратегічних завдань цієї реформи є перехід до оплати діяльності постачальників медичних послуг на основі конкретних результатів їх діяльності. Для вирішення цього завдання змінюється характер відносин між постачальником медичних послуг та їх замовником — відповідним розпорядником бюджетних коштів. На зміну моделі взаємовідносин, що існує на сьогодні між цими суб’єктами, приходить контрактна модель, у якій відносини регулюються договорами. За зазначеними договорами розпорядник бюджетних коштів діятиме в інтересах пацієнтів як третя сторона — платник, а заклад охорони здоров’я, який одержав ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики, виступатиме як постачальник послуг. Запровадження такої моделі взаємовідносин потребує перетворення медичних закладів на повноцінні суб’єкти господарської діяльності — державні та комунальні некомерційні підприємства. Тобто на сьогодні у сфері охорони здоров’я на керівних посадах повинні працювати особи, що мають відповідну кваліфікацію, зокрема, це магістр права.
У Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого здійснюється підготовка магістрів права, галузь знань 0304 «Право», спеціальності 8.03040101 «Правознавство» — напрям підготовки «Правове забезпечення медичної та фармацевтичної діяльності», що складається з дисциплін професійної підготовки:
1) Організаційно-правові засади медичної і фармацевтичної діяльності;
2) Правове регулювання діяльності з надання медичних послуг;
3) Правове регулювання фармацевтичної діяльності;
4) Соціальне забезпечення та страхування у сфері охорони здоров’я;
5) Відповідальність за правопорушення у сферах медичної і фармацевтичної діяльності;
6) Філософські проблеми медичної та фармацевтичної діяльності.
Необхідно додати, що керівником цього напряму підготовки та його гарантом є відомий у сфері охорони здоров’я фахівець, науковець, докор юридичних наук, завідувач кафедри нашого інституту Віталій Пашков.
— Як можуть вступити до вашого ВНЗ медичні та фармацевтичні працівники з вищою освітою не за напрямком «Право»?
— Особи, що мають вищу медичну, фармацевтичну або іншу освіту з 12 до 17 липня 2017 р. надають документи до приймальних комісій Національного юридичного університету або його структурного підрозділу Полтавського юридичного інституту.
Після цього з 18 до 20 липня 2017 р. проводяться іспити в Інституті з теорії держави та права. У разі позитивного результату на загальних умовах вони беруть участь у єдиному фаховому вступному випробуванні, що передбачає виконання екзаменаційної роботи (тесту), яка містить 3 блоки тестових завдань:
- перший блок — тест загальних навчальних правничих компетентностей, що включає тестування таких компетентностей: аналітичне мислення; критичне мислення; логічне мислення (далі — блок ТЗНПК);
- другий блок — тест з 6 базових юридичних (правничих) дисциплін, що включає конституційне право, адміністративне право, цивільне право, цивільне процесуальне право, кримінальне право, кримінальне процесуальне право (далі — блок Право);
- третій блок — тест з іноземної мови (англійська мова або німецька мова, або французька мова). Тестові завдання блоків «ТЗНПК» та «Право» укладаються українською мовою.
