Міністерство юстиції та Міністерство охорони здоров‘я спільним наказом затвердили порядок взаємодії Державної кримінально-виконавчої служби та закладів охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту. Спільний наказ видано на реалізацію статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення", статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я та з метою вдосконалення медичного забезпечення осіб, узятих під варту.
Як поінформував міністр юстиції Олександр Лавринович, з даним порядком в обов‘язковому порядку буде ознайомлено персонал установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. Відповідне доручення отримала Державна пенітенціарна служба.
Крім того, міністра охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, а також начальників управлінь охорони здоров’я облдержадміністрацій зобов‘язано забезпечити виконання наказу в закладах охорони здоров’я.
Наразі, на виконання спільного наказу Мін‘юсту та МОЗу, визначається орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту. Такий перелік складатиметься з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту.
Згідно із затвердженим порядком, медичне обстеження ув‘язнених має здійснюватися з моменту прибуття до слідчих ізоляторів.
Усі особи, які прибули до СІЗО, у тому числі особи, які переміщуються під вартою (конвоюються), мають пройти первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження та які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги. На кожну новоприбулу до СІЗО особу має заводитися медична карта.
У разі виявлення в особи, узятої під варту, тілесних ушкоджень, їх характер має бути детально описаний. Один екземпляр такого обстеження має бути виданий на руки самій особі. Упродовж доби керівництво СІЗО зобов‘язане письмово поінформувати прокурора про виявлення у затриманого тілесних ушкоджень.
Усі особи, які вибуватимуть із СІЗО, проходитимуть медичний огляд з проведенням флюорографічного обстеження. Після закінчення огляду робитиметься висновок щодо стану здоров’я кожного, хто вибуває, який заноситиметься у медичну карту амбулаторного хворого.
Медичне обстеження осіб, узятих під варту, має здійснюватися у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я лікарями медичної частини СІЗО. За необхідності керівництво СІЗО зможе подавати запит до закладу охорони здоров’я, який раніше надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не зможуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО має подати запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я (з визначеного переліку) або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я. При цьому, керівництво СІЗО зобов‘язано забезпечити допуск відповідного лікаря-фахівця чи направити хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я.
У разі необхідності додаткових лабораторних обстежень, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО, вони проводитимуться на базі закладів охорони здоров’я з визначеного переліку. Якщо за результатами обстеження буде встановлено, що особа потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров’я, керівництво СІЗО зобов‘язано забезпечити її перевезення медичного закладу з визначеного переліку. При цьому, керівництво СІЗО забезпечуватимуть цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров’я.
Джерело :
www.civicua.org/news/view.html
