До запровадження комплексної моделі розвитку фізичної та реабілітаційної медицини в Україні долучились військові госпіталі та заклади «Укрпрофоздоровниці».
Учасники наради в МОЗ погодились з напрямом дорожньої карти розвитку реабілітаційної служби в Україні. Представники закладів обговорили шляхи імплементації заходів на етапах підгострої та довготривалої реабілітації у спеціалізованих закладах, не підпорядкованих МОЗ.
Представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Державного управління справами погодились із запропонованою дорожньою картою. Про перспективи реорганізації реабілітаційної допомоги в умовах санаторіїв говорила Тетяна Семикопна, заступник голови правління – начальник управління організації медичного забезпечення, голова наукової медичної ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», яка об'єднує понад 80 санаторно-курортних закладів, розташованих у різних кліматичних регіонах України.
«Наше завдання – уніфікувати стандарти надання реабілітаційної допомоги, незалежно від підпорядкування закладу, де вона надається», – зауважила Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.
Перспективи розвитку реабілітаційної служби в Україні представив Володимир Голик, головний позаштатний спеціаліст МОЗ зі спеціальності «Фізіотерапія. Медична реабілітація».
Для усіх фахівців вагомою залишається проблема кадрового забезпечення реабілітації, яке не досягає світових та європейських стандартів. Кадри потрібні зараз та у великої кількості. Кожен пацієнт на найінтенсивнішому, підгострому, етапі реабілітації має отримувати щоденно три години індивідуальних занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом або іншим функціональним спеціалістом мультидисциплінарної команди.
З одного боку, маємо дуже швидко побудувати (перезавантажити) якісну вітчизняну освіту. З іншого – напрацювати процедури регулювання нових професіоналів у сфері охорони здоров’я, які дотепер, навіть працюючи в закладах охорони здоров’я, не мали там власних офіційних позицій та здебільшого перебували «у тіні». Тепер вони документуватимуть свою поточну роботу та кількісно демонструватимуть її ефективність для кожного хворого. Постійний професійний розвиток забезпечуватимуть, зокрема, відповідні об’єднання професіоналів.
