У Дніпропетровську відбулася презентація пілотного проекту реформування системи охорони здоров’я, яке в недалекому майбутньому очікує Україну. Для експерименту були вибрані три області — Дніпропетровська, Донецька і Вінницька, а також місто Київ. Дніпропетровський губернатор Олександр Вілкул виявив ініціативу і залучив для розробки моделі реформування не лише місцевих чиновників і лікарів, але й іноземних консультантів з британської фірми «Делойт». В обласній адміністрації стверджують, що ними було не лише вивчено, але і враховано досвід країн Євросоюзу і СНД. Сам губернатор наголошує, що згідно з результатами соціологічних опитувань, більше 70% мешканців як Дніпропетровщини, так і всієї України, не влаштовує якість медичної допомоги. «Сьогодні склалася ситуація, коли зі 100% грошей, що виділяються на охорону здоров’я, всього трохи більше 6% йде безпосередньо на лікування хворих, а решта грошей йде на утримання галузі як такої. Цю ситуацію треба докорінно міняти: і підвищення якості, і доступність медичних послуг — те, без чого Україна не зможе стати розвиненою європейською державою», — заявив губернатор О. Вілкул.
Починати реформування на Дніпропетровщині збираються з модернізації системи екстреної і швидкої медичної допомоги. Поставлено завдання забезпечити приїзд лікарів у містах через 10 хвилин після надходження виклику, а в сільській місцевості — через 20 хвилин, що виглядає аж надто оптимістично, враховуючи стан доріг і автотранспорту. Для цього власті мають намір на 35% збільшити кількість станцій «швидкої допомоги», і на 12% — кількість бригад і машин. Усіх їх об’єднають в єдиний обласний Центр екстремальної медицини і медицини катастроф, який фінансуватиметься з обласного бюджету. Машини забезпечать мобільним зв’язком і системами супутникової навігації, що повинно на третину підвищити ефективність їх використання. Основний наголос у реформованій системі охорони здоров’я буде зроблено на надання первинної медичної допомоги, оскільки в європейських країнах «більше 80% звернень мешканців починається і закінчується на рівні родинного лікаря». На родинних лікарів збираються перекваліфікувати терапевтів і інших фахівців, скорочених у ході «оптимізації» лікарняної мережі.
Цілодобові стаціонари тепер будуть не у всіх 22 сільських районах і 13 містах Дніпропетровщини, а всього лише в десяти шпитальних округах. Лікарні поділять на установи інтенсивного, планового і відновлювального лікування, а також... хоспіси — для безнадійних хворих. Висококваліфікована медична допомога надаватиметься в спеціалізованих центрах, зосереджених в основному в обласному центрі. А втім, губернатор О. Вілкул обіцяє, що жодну лікувальну установу під час «перепрофілювання» не буде закрито і на кожну з них складуть паспорт модернізації, погоджений з експертами і місцевими властями. Такий винахід дніпропетровських чиновників перший заступник глави адміністрації Президента України Ірина Акімова вважає надійною гарантією для населення. «Реформа охорони здоров’я — одна зі складових програми економічних реформ, що проводяться в країні, — нагадала вона у своєму виступі перед медпрацівниками області. — І оскільки це — надзвичайно чутливе питання, тому що кожен з нас час від часу вдається до послуг лікарів, підходити до нього треба рішуче, але обережно». Ірина Акімова обіцяє, що в законодавчому плані реформування охорони здоров’я розпочнеться з ухвалення у Верховній Раді двох законів: про модернізацію медичного обслуговування в пілотних областях і про зміну основ системи охорони здоров’я. Вона сподівається, що в першому і другому читанні ці законопроекти буде ухвалено ще до того, як парламент піде на літні канікули. Сучасний рівень охорони здоров’я в Україні І. Акімова порівняла зі станом медицини в бідних африканських країнах — Гвінеї і Того. «У нас удвічі більше лікарняних ліжок, ніж у країнах ЄС, включаючи нових членів, — сказала вона, — але тривалість життя коротше на десять років». При цьому, на лікування одного хворого в Україні зараз відпускається 83 (!) копійки на день.
