Чому, незважаючи на збільшення фінансування пенітенціарної системи на 200 млн. грн. - в українських тюрмах майже у половину збільшилася смертність? Чому, прийняття нового антикорупційного закону - залишило засуджених в українських в'язницях без ліків?
Чому держава, проводячи реформу медицини - змушує українські в'язниці надавати медичну допомогу без відповідного нормативного документа?
Відповіді на ці та багато інших питань представлені в щорічній доповіді про дотримання прав ВІЛ-позитивних засуджених в пенітенціарних установах України.
2011 рік приніс системі виконання покарань України не тільки нову назву, а й вивів її на пік популярності. Причому не тільки у журналістів і міжнародних політиків, але і серед звичайних громадян. Такої уваги пенітенціарна система не відчувала за весь час свого існування в незалежній Україні. Небувалу популярність і увагу принесли не реформи і нові методи роботи відомства, а життя і умови утримання лідерів опозиції в українських в'язницях. Це пролило світло на роботу установ з виконання покарань. Результати роботи медичної служби відомства стали очевидні.
Не менш очевидні вони і в результатах надання медичної допомоги тим, кому вона життєво необхідна - людям, що живуть з ВІЛ \ СНІДом. Однак якщо публічність опозиційних лідерів таки змусила працювати в підвищеному режимі і медико-санітарні частини та Міністерство охорони здоров'я, то багатьом ВІЛ-позитивним людям, які не мають політичної значущості, отримати якісне лікування та діагностику так і не вдалося.
Не дивлячись на збільшення фінансування на 200 тис. грн. в 2011 році, пенітенціарна медицина все одно не справлялася з потоком проблем і хвороб.
Детальніша інформація за адресою:
Уряд врегулював процедуру розширення Національного переліку основних лікарських засобів
Кабінет Міністрів України затвердив зміни до механізму...
03.05.2024.
Договори між НСЗУ та аптечними закладами за програмою «Доступні ліки» укладатимуться на довгостроковий період
З 1 грудня 2024 р. Національна служба здоров’я України...
