В умовах стрімкого розвитку медицини, впровадження нових методів терапії і діагностики потребують перегляду програми підготовки фахівців для української медичної галузі. Вони мають базуватися на європейських стандартах лікування, сучасних інформаційних технологіях, передбачати можливість опанування практичних навичок роботи із сучасним лікувально-діагностичним обладнанням. Це також дозволить спеціалістам навчатися і працювати в єдиному професійному європейському просторі. Без зміни парадигми базової середньої і вищої медичної освіти в Україні наблизити систему охорони здоров’я до світових стандартів та здійснити її реформування неможливо.
З метою обговорення цього питання 14 лютого 2017 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) відбулося засідання круглого столу «Про стан та перспективи медичної освіти в Україні».
У заході взяли участь народні депутати України Ольга Богомолець, Олег Мусій, Ірина Сисоєнко та Олексій Кириченко, представники Адміністрації Президента України, МОЗ України, Міністерства освіти і науки України (МОН), вищих медичних навчальних закладів та інших вищих навчальних закладів України, департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Національної академії медичних наук України, а також представників професійних спілок, громадськості та студентства, засобів масової інформації.
Ольга Богомолець, голова Комітету, поінформувала учасників круглого столу, що Верховною Радою України прийнято рішення щодо проведення 22 березня 2017 р. парламентських слухань на тему «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє». Вона закликала всіх учасників заходу долучитися до підготовки проекту Рекомендацій зазначених парламентських слухань, які стануть дорожньою картою змін у медичній освіті: «Ми повинні вийти на спільний план дій, знайти золоту середину, яка б задовільнила всіх».
Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України, погодився, що вітчизняна система медичної освіти потребує якісних змін. Але в той же час у керівництва МОЗ є ряд запитань щодо того, у якому напрямку потрібно рухатися: «Жодне навчання та тренінг не можуть ліквідувати дефекти відбору. Наші медичні вищі навчальні заклади (ВНЗ) щороку випускають близько 7–10 тис. студентів, у той час як у США, які набагато більші за Україну, їх усього 17–19 тис. Чи не страждає у нас якість підготовки майбутнього лікаря через таку велику кількість випускників? Чим вона обґрунтована? Треба приділити увагу й вимогам до абітурієнтів. Чому до медичних ВНЗ зараховують осіб, які мають лише 140 прохідних балів? Ці ж люди будуть лікувати нас та наших дітей».
