RSSВерсія для друку
Розроблено стандарти інфекційного контролю щодо туберкульозу
12.02.2019

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України пропонує для публічного обговорення проект наказу МОЗ України «Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз».

Проект наказу розроблено  відповідно до статті 6 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» і статті 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Проект наказу розроблено з метою затвердження заходів та компонентів інфекційного контролю за туберкульозом, дотримання яких в подальшому унеможливить інфікування особи, яка контактує із хворим на туберкульоз.

 Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогодні Стратегія забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 р., схваленарозпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 248-р, передбачає впровадження моделі надання допомоги пацієнтові, орієнтованої на лікуваннябільшості випадків туберкульозу, включаючи мультирезистентний туберкульоз, в амбулаторних умовах. Зазначена модель лікування туберкульозу значно збільшує кількість медичних та соціальних працівників, які будуть контактувати із хворим на туберкульоз.

Однією з несприятливих ознак епідемічного стану є загроза професійного захворювання на туберкульоз, на яку наражаються працівники спеціалізованих закладів, де проходять лікування хворі на туберкульоз, а також внутрішньогоспітальної передачі різних штамів туберкульозу, в тому числі хіміорезистентних, від хворого до хворого.

Положення Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз, що затверджений наказом МОЗ України ще у 2010 р., є застарілими й такими, що потребують адаптації та розширення заходів, які спрямовані на запобігання виникненню та зниження імовірності передачі мікобактерій туберкульозу здоровим особам, що будуть надавати медичну та соціальну допомогу хворим на туберкульоз при впровадженні амбулаторної моделі лікування туберкульозу.

Водночас, ґрунтуючись на розумінні механізму передачі збудника, доведеного вже майже 70 років тому методами доказової медицини, використання хімічних дезінфекційних засобів відповідно до регламентів із застосування, в яких визначено режими дезінфекції при туберкульозі в осередку туберкульозу, не відповідає сучасним світовим підходам та не підкріплено належними науковими дослідженнями, оскільки мікобактерія туберкульозу потрапляє в організм переважно аерогенним шляхом. Таким чином, головним фактором передачі туберкульозної інфекції є повітря закритого приміщення з інфекційним аерозолем.

Запропоновані нові методи дезінфекції

Тож наразі єдиними обґрунтованими методами дезінфекції є фізична дезінфекція повітря за допомогою ультрафіолетового опромінення чи механічна дезінфекція (зниження концентрації збудника в повітрі за допомогою ефективної механічної чи природної вентиляції).

Джерело