Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування (медичної послуги)» (далі — Методика).
Проектом пропонується затвердити Методику. Як методологічну основу використовують стандартний метод аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу зверху донизу, описаним у багатьох міжнародних наукових і практичних публікаціях.
У пояснювальній записці до документа йдеться, що у сучасних системах охорони здоров’я дослідження, пов’язані з обліком витрат, відіграють важливу роль у створенні ефективних систем фінансування та забезпеченні універсального доступу населення до основних послуг охорони здоров’я. Надзвичайно важливим аспектом цього процесу є забезпечення застосування усіма медичними закладами стандартного підходу та уніфікованих форматів даних обліку й аналізу витрат. Це забезпечує коректне агрегування даних та порівняння результатів, отриманих різними закладами охорони здоров’я, що є важливим для планування та прийняття подальших управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективності витрат, а отже, максимальної віддачі вкладених у надання медичної допомоги публічних фінансових ресурсів.
Методика спрямована на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат у закладах охорони здоров’я України та закладення базових принципів універсальної національної системи розрахунку вартості медичних послуг. У рамках використання Методики будуть апробовані ключові методологічні аспекти порядку визначення та обліку витрат, які необхідні для надання медичних послуг на рівні закладів охорони здоров’я відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та характеризують вартість цих послуг.
Зокрема, для розробки цієї Методики як методологічну основу використано Практичний посібник з обліку пов’язаних з наданням медичних послуг витрат (Özaltın A. and C. Cashin, eds. Costing of Health Services for Provider Payment: A Practical Manual Based on Country Costing Challenges, Trade-offs, and Solutions. Спільна навчальна мережа для універсального покриття послугами охорони здоров’я, 2014 р.), розроблений інноваційним співтовариством (Joint Learning Network For Universal Health Coverage — JLN), орієнтованим на потреби країн, які стали його членами, що має серед своїх учасників практиків та політиків з усього світу, які спільно працюють над створенням глобальних інформаційних продуктів з метою подолання розриву між теорією і практикою. Членами JLN є керівники міністерств охорони здоров’я, національних установ, відповідальних за фінансування галузі охорони здоров’я, та інших ключових державних організацій у 27 країнах Азії, Африки, Європи, країнах Латинської Америки і Близького Сходу, а також група міжнародних, регіональних і місцевих партнерів. У роботі та фінансуванні Спільної навчальної мережі беруть участь Світовий банк, ВООЗ, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, Фонд Рокфеллера та інші міжнародні організації. Протягом 2012–2014 рр. експерти JLN узагальнили передовий міжнародний досвід у сфері обліку витрат на медичне обслуговування, а також провели низку міжнародних семінарів та конференцій, під час яких презентували практику багатьох країн. Результатом зазначених зусиль стала розробка відкритого для вільного використання зазначеного Практичного посібника, який було покладено в основу розробки цієї Методики.
Затвердження Методики забезпечить стандартизацію та уніфікацію підходів до обліку витрат у закладах охорони здоров’я України та закладе базові принципи універсальної національної системи розрахунку вартості медичних послуг. Результати обліку витрат можуть використовуватися для вирішення цілої низки важливих завдань у сфері управління медичною допомогою, зокрема:
- планування та бюджетування (оцінка потреб у ресурсах і прогнозування майбутніх витрат у межах реалізації стратегічних планів у галузі охорони здоров’я з метою формування політики, управління та бюджетування; оцінка витрат на розширення охоплення населення тими чи іншими медичними послугами тощо);
- встановлення ставок оплати постачальникам послуг (створення основи для визначення вартості надання медичних послуг у межах системи розрахунків із постачальниками; використання відповідної інформації у рішеннях щодо охоплення населення медичними послугами та під час формування політики щодо розрахунків із постачальниками; здійснення порівняння витрат зі встановленими тарифами на оплату медичних послуг тощо);
- поліпшення внутрішнього управління постачальника послуг (здійснення порівняння структури витрат та результатів діяльності різних підрозділів або служб медичних закладів; встановлення стандартів та контрольних показників з метою збільшення підзвітності; надання даних для прийняття обґрунтованих рішень з метою поліпшення управління, а також якості та ефективності діяльності постачальників медичних послуг тощо).
