RSSВерсія для друку
Реформи в охороні здоров’я: шлях до майбутнього
04.12.2017

17 листопада відбувся міжнародний круглий стіл з панельними дискусіями на тему «Основи законодавства про охорону здоров’я як «національна медична конституція»: історія створення, проблеми і перспективи закону», який було присвячено 25-річчю з дня прийняття Закону України від 19.11.1992 р. № 2801 «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Закон № 2801). Організаторами заходу виступили кафедра медичного права факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Комітет з медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Асоціація шкіл громадського здоров’я в Європейському регіоні (ASPHER), Міжнародний фонд «Відродження», Українська фундація правової допомоги, Адвокатське об’єднання «МедЛекс», ГО «Фундація медичного права та біоетики України», Львівський обласний благодійний фонд «Медицина і право». У рамках даної публікації висвітлено питання реформи громадського здоров’я та її кадрового забезпечення, військової медицини та трансфузіології, а також права людини у сфері охорони здоров’я.

Раїса Жарлінська, кандидат економічних наук, доцент, завуч кафед­ри патологічної анатомії, судової медицини та права Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, за­уважила, що у світі клінічний аудит вважається гарантом якості надання медичних послуг. І в 2012 р. внесено зміни до Закону № 2801, а також прийнято накази МОЗ вiд 28.09.2012 р. № 752 «Прo пoрядoк кoнтрoлю якocтi медичнoї дoпoмoги» та вiд 01.08.2011 р. № 454 «Прo затвердження Концепції упрaвлiння якicтю медичнoї дoпoмoги у гaлузi oхoрoни здoрoв’я в Україні нa період дo 2020 рoку», у яких згадується поняття «клінічний аудит». Однак при цьому жодних правових механізмів щодо його реалізації не визначено. Проте на сьогодні Україна рухається до ринкових відносин у сфері охорони здоров’я. Тому слід очікувати розробки дієвих правових механізмів, які забезпечуватимуть економічні процеси, які наразі відбуваються в медицині, і клінічний аудит стане одним з таких механізмів.

Також, на думку доповідача, оцiнкa якості медичної допомоги мaє здiйcнювaтиcя зa дoпoмoгoю незaлежних екcпертних уcтaнoв, які повинні створюватися МОЗ України із залученням фахівців з профільних асоціацій та громадських організацій.

Тож, на сьогодні, по-перше, необхідно розробити нормативну базу щодо cтвoрення та визначення повноважень cпецiaльнoї нaцioнaльнoї чи регioнaльнoї кoнcультaтивнoї групи aбo керiвнoгo кoмiтету клiнiчних фaхiвцiв для зaбезпечення вiдпoвiдних пoвнoвaжень i фiнaнcувaння незaлежних екcпертних уcтaнoв. По-друге, слід сфoрмувaти та визначити повноваження cпецiaльних груп екcпертiв — фaхiвцiв з якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я. По-третє, необхідно створити Національну агенцію контролю якості, не підпорядковану МОЗ, та визначити і законодавчо закріпити механізм фiнaнcувaння пocлуг з клінічного аудиту, щo мoже вiдбувaтиcя aбo з держaвнoгo бюд­жету, aбo з бюджету закладу охорони здоров’я, щo перевiряєтьcя. Також необхідно прийняти нормативний акт, який дозволить ліцензувати професійну діяльність лікарів, оскільки саме він стане основою клінічного аудиту.

Про права військовослужбовців на охорону здоров’я в контексті реформи військової медицини розповіла Олена Верлан-Кульшенко, викладач кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Вона зауважила, що незважаючи на те що кілька років в Україні йдуть бойові дії, на сьогодні й досі не розроблено військово-медичну доктрину, а лише існує її проект, відповідно до якого учасники доктрини розподіляються на 4 категорії:

  • військові (медичні працівники та військовослужбовці);
  • військовозобов’язані (мобілізаційний резерв);
  • непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;
  • соціально незахищені громадяни.

Відповідно до проекту доктрини військовослужбовці в мирний час потребують навчання основам охорони здоров’я та парамедицини, фізичної та психологічної підготовки до участі в бойових діях, а в умовах небезпеки чи війни потребують медичної допомоги, психологічної підтримки, індивідуальних медичних засобів, ротації, а після закінчення бойових дій або в разі поранення, що унеможливлює подальшу участь у бойових діях, потребують лікування, медичної та психологічної реабілітації, перепрофілювання, працевлаштування та соціального захисту.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2801 медична допомога — діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована, зокрема, на профілактику. Згідно з проектом доктрини військовослужбовці повинні проходити диспансеризацію під час перебування в умовах небезпеки не рідше 1 разу на 6 міс і обов’язкову диспансеризацію після демобілізації. Однак при цьому незрозуміло, як на передовій лінії оборони лікар може провести диспансеризацію, у тому числі зробити рентгенограму, а її відсутність порушуватиме право військовослужбовців на охорону здоров’я.

Ще однією проблемою є те, що відповідно до Закону № 2801 лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому. Однак у військових частинах лікуючий лікар належить безпосередньо до особового складу такої частини. У зв’язку із цим на передовій лінії оборони взагалі не передбачена посада лікаря, а лише фельд­шера. Хоча і цю посаду на сьогодні вже реорганізовано МОЗ.

Також відповідно до наказу МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110 необхідна інформована добровільна згода пацієнта на проведення діа­гностики, лікування та проведення операції і знеболення в закладі охорони здоров’я. Однак не завж­ди, отримавши важке поранення, військовослужбовець у змозі надати цю інформовану згоду. Після поранення він має отримати 3 документи: довідку про первинну травму, копію довідки командира військової частини про причини та обставини поранення, виписний епікриз, який надається безпосередньо в госпіталі. І тільки в госпіталі поранений даватиме інформовану згоду, а на перших етапах після отримання поранення, згідно із законодавством, якщо хворий і у свідомості, ніякої згоди підписувати він не може.

Детальніше

11.12.2017.

Більше м'яса та менше вуглеводів: для українців змінено норми харчування

Вперше за 18 років переглянуто добові потреби для...
11.12.2017.

МОЗ стимулюватиме перекваліфікацію лікарів-спеціалістів у сімейних лікарів

Навіть сьогодні розрахунки Міністерства кількості...
11.12.2017.

Система трупної трансплантації може запрацювати в Україні вже з 1 січня 2018 року

На сьогодні, згідно заяві заступника міністра...
08.12.2017.

Тренінг для працівників органів прокуратури з медичного права

7-8 грудня 2017 р. відбувається тренінг для...
29.11.2017.

Наукові обміни від Ukrainian Medical Students' Association

Щоб скористатися пропозицією ви маєте бути учасниками...
29.11.2017.

Стипендія Раймонда Девіса

Стипендія була створена на честі Раймонда Девіса,...