У центрі системи охорони здоров'я повинна бути не технологія, а людина – з її світоглядом, ментальністю, звичками, уподобаннями та цілями. Лише при безпосередньому контакті з пацієнтом у медика є можливість вчасно і в доступній формі дати пораду, простягнути руку допомоги в той момент, коли людина, можливо, і не усвідомлює, що вона їй потрібна.
Про це йшлось у доповіді начальника управління реформ медичної допомоги МОЗ України Костянтина Надутого під час ювілейної міжнародної конференції в Алмати, присвяченій 35-літтю прийняття Алма-Атинської декларації Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо первинної медичної допомоги, в якій взяли участь фахівці з 57 країн.
«Сьогодні вимоги до лікаря загальної практики, сімейного лікаря значно вищі, ніж століття тому, вони включають усі колишні вимоги і доповнені сучасними знаннями та уявленнями про єдність фізичних, психічних, культурних та соціальних детермінант здоров'я, – розповів Костянтин Надутий. – Лікар загальної практики певною мірою є антитезою лікарів-фахівців. Інтереси останніх професійно й матеріально прямо пов'язані з наявністю і поширеністю важких наслідків, в той час, як лікар загальної практики прагне такі наслідки звести до мінімуму».
